Столиця Південної Кореї, Сеул, розташована всього за кілька десятків кілометрів від демілітаризованої зони з Північною Кореєю. Розуміючи, що у разі артилерійського чи ракетного удару часу на евакуацію багатомільйонного міста просто не буде, південнокорейський уряд обрав шлях масштабної підземної урбанізації. Місто буквально продубльоване під землею задля порятунку цивільного населення.
Сучасний Сеул – це не лише хмарочоси та інноваційні технології. Під житловими кварталами, торговими центрами та парками розкинулася мережа гігантських цивільних бункерів. А більшість станцій сеульського метрополітену від самого початку будувалися як повноцінні сховища подвійного призначення: вони оснащені герметичними сталевими дверима, автономними системами вентиляції та запасами води.
Відчуття безпеки у власній країні набуває нового значення, коли держава бере на себе відповідальність за створення масової захисної інфраструктури.
«Мій дім – моя фортеця. Цю фразу приписують відомому англійському юристу 16 століття Едварду Коку. Вона закріпила право власника захищати своє житло навіть від представників королівської влади», - зазначив ведучий проєкту «Загублений світ» Геннадій Попенко.
Південнокорейська стратегія виживання вражає розмахом, проте у Європі є країна, яка пішла ще далі, законодавчо закріпивши право кожної людини на місце у підземному сховищі. Що це за держава та скільки бункерів вона вже збудувала? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!