Вогняні кулі, які дзищать наче під напругою: що це в українському лісі – аномалії чи НЛО?

Загублений світ

З розвитком технологій, звістки про НЛО все частіше з’являються серед людей…

Хтось фотографує незвичні літальні об’єкти, комусь навіть вдається їх зафільмувати. Тому здивувати новиною про прибульці у наш час складно. Проте те, що відбувається в українському у селі Мокротин, дійсно вражає.

Нещодавно там загадково зникло одразу 12 корів. А місцеві мешканці один за одним почали розповідати, що вечорами з лісу вилітають вогняні кулі і дзищать наче електричні дроти під високою напругою. Вони з’являлися у різний час доби і одній із мешканок навіть вдалося їх випадково сфотографувати. Ангеліна побачила в небі гарну веселку і зробила знімок аби потім показати красу рідним, проте, коли вона поглянула на фото ще раз, то була збентежена.

«Веселка одним кінцем виходить у небо, а іншим – у  чорний круглий тунель, розташований біля самої землі», - розповіла жінка.

Ангеліна одразу засумнівалася у якості знімка. Але цей самий тунель було видно на усіх, без виключення, фото які вона зробила після. То куди ж він веде насправді? І чому з’єднує небо із землею? Подробиці – у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.