Від монастиря до фронту: історія першої жінки-капелана в Україні

Загублений світ

Сестра Симеона спантеличила своїм рішенням багатьох…

Монахиня, яка вирішила служити Батьківщині. У перші роки АТО медик Надія Довганюк, відома як сестра Симеона, стала першою жінкою-капеланом Української греко-католицької церкви, подолавши всі бюрократичні та церковні перепони.

На початку АТО до військкомату викликали медичного працівника Надію Довганюк. Згідно з обліковими документами, вона мала досвід роботи в екстремальних умовах. Проте виявилося, що на той час Надія вже 15 років була монахинею й носила ім'я сестри Симеони.

Коли військкомат виявив цю помилку, перед черницею вибачилися. Однак, сестра Симеона наполягала, що готова служити й виконати обов'язок із захисту країни. Таке рішення стало несподіванкою як для військових, так і для жіночого монастиря, де вона жила. Для того щоб монахиня могла вступити на військову службу, їй знадобився спеціальний дозвіл від Верховного архієпископа.

Зрештою, сестра Симеона стала першою жінкою-капеланом в історії Української греко-католицької церкви. Її бажання потрапити в зону бойових дій спершу не здійснилося. Міноборони відмовило колишній монахині, і їй довелося нести службу у військовому шпиталі на Дніпропетровщині. Проте через кілька років українським жінкам-капеланам усе ж дозволили служити на фронті.

Однією з перших, хто отримав таку можливість, стала Олена Легенчук. Її шлях до цього дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

27062026
Під звичайними вулицями турецького міста Мідьят ховалася історія, яка перевернула уявлення археологів про стародавні поселення...
26062026
27 червня світ відзначає День мікро-, малих і середніх підприємств. Зазвичай у цей день говорять про локальні стартапи, кав’ярні біля дому чи сімейні пекарні. 
Катастрофічна сила вулканів дала Римській імперії її найбільшу архітектурну перевагу. Сучасні бетонні споруди починають вкриватися тріщинами і деградувати вже за кілька десятиліть. 
У 79 році нашої ери квітуче римське місто Помпеї, розташоване неподалік Неаполітанської затоки, жило своїм звичним, розміреним життям. 
У прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині на початку 20 століття з копальні дістали майже повністю збережені рештки мамонта. Але згодом на поверхню підняли другу, ще більш приголомшливу знахідку – голову, ногу та фрагменти шкіри іншого велетня.