Але ще якихось двісті років тому все було з точністю до навпаки. Тоді ці молюски вважалися «їжею для бідняків», яким затикали дірки в бюджеті, коли не вистачало грошей на нормальну яловичину.
У вікторіанській Англії чи Франції XIX століття устриці були чимось на кшталт сучасного фастфуду або просто дешевого насіннячка. Їх продавали на кожному кроці прямо з возів, як зараз продають хот-доги. Лондонські вуличні торговці пропонували їх робочим за безцінь. В англійській літературі того часу навіть є фраза, що бідність та устриці завжди йдуть поруч. Коли в родині не було грошей на шматок м'яса, мати йшла до берега або на ринок і приносила кошик цих слизьких молюсків. Вони були поживними, доступними та, відверто кажучи, ніким не цінувалися.
Чому, як і коли все змінилося?
Відповідь проста і жорстока — ми їх майже з’їли. Устриць збирали в таких масштабах, що природні банки почали стрімко виснажуватися. Попит не падав, а ресурс став дефіцитним. До цього додалося забруднення води через промислову революцію. Коли продукт стає рідкісним, він автоматично перетворюється на розкіш. Тепер, щоб отримати ту саму дюжину, потрібно було не просто нагнутися біля моря, а вирощувати їх роками на спеціальних фермах. Ціна злетіла, а разом із нею змінилося і сприйняття. Смак, який раніше вважався грубим, раптом став вишуканим та аристократичним.
Три цікаві факти про устриць
- Устриці не мають постійної статі. Вони народжуються самцями, але протягом життя можуть кілька разів змінювати стать на жіночу і навпаки. Зазвичай це залежить від температури води та потреб популяції в розмноженні.
- Кожна мушля унікальна. Як не буває двох однакових відбитків пальців, так не існує двох ідентичних мушель. Їхня форма повністю залежить від середовища, в якому вони росли: сили течії, щільності ґрунту та сусідства з іншими молюсками.
- Колись у Франції існував закон, який забороняв збирати устриць у період розмноження, щоб вони не зникли зовсім, і саме так з’явилося правило «їсти устриць лише в місяці, у назві яких є літера Р».
Сьогодні ж науковці та екологи дивляться на устриць не лише як на закуску, а як на справжню зброю проти кліматичного хаосу. Виявляється, ці молюски здатні будувати живі стіни, які рятують людські життя під час штормів та цунамі. Вони створюють структуру, яка буквально гасить енергію океану.
«Устриці створюють устричний риф, схожий на кораловий. Це певний бар’єр, які не можуть зламати жодні хвилі, це – скелі з мушель. Одна самка у хорошому стані може викласти до ста мільйонів яєць. І це тільки одна! А коли їх десять тисяч? За короткий час, років 10-15, вони можуть повністю заселити акваторію», — розповів проєкту «Загублений світ» власник устричної ферми Андрій Пігулевський.
Така природна броня може бути ефективнішою за бетонні дамби. Наприклад, у затоці Гудзон уже почали відновлювати живі хвилерізи, які сторіччями оберігали місто. Більше про це – у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Читай також: