Уманська в’язниця часів Другої світової: чому гітлерівці, які зайшли до Умані, втрачали свідомість від побаченого у місцевій в’язниці

Загублений світ

Це був справжній геноцид українського народу…

Під час Другої світової війни диктатор Сталін наказав реалізувати «тактику спаленої землі». Це – метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення на території, яку може бути зайнято противником. Проте повністю реалізувати задумане радянська влада не змогла – завадили українськи жінки. Вони голіруч кидались на солдатів срср і рятували зернові поля від знищення поки їх чоловіки були на фронті.

Українські жінки розуміли, що якщо все буде знищено, то їхні діти і вони помруть від голоду. Найактивніших з них було затримано і поспіхом відправлено до уманської в’язниці. Далі їх долі залишаються невідомими. Адже коли гітлерівські війська зайшли до Умані, то у в’язниці не знайшли жодної живої душі.

«Коли німецький комендант ходив по території в’язниці, він звернув увагу, що було дуже багато одягу. Знайшли чоловіка, який працював у в’язниці і він підвів до підвалу. Вхід був завалений сміттям», - розповів краєзнавець Владислав Давидюк.

Під ним німецьки окупанти виявили свіжу цегляну кладку. Коли її розбили, з підземелля вдарив такий сморід, що німецькі солдати просто втрачали свідомість. Потаємне приміщення було вщент заповнене трупами. Мертві люди лежали штабелями у кілька ярусів. На тілах більшості з них виднілися сліди тортур.

«Зайшли після того, як трохи провітрилося. І дістали звідтіля 863 розстріляних», - каже Владислав Давидюк.

Моторошні подробиці про те, що там відбулося і як сталін боровся з українськими патріотами – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

19042026
У різних куточках світу є місця, де сто років життя — не рідкість, а звична реальність...
18042026
Є люди, які без проблем знаходять дорогу в будь-якому місті, а є ті, хто може заблукати навіть на маршруті «дім — магазин»...