Страшні події Голокосту стали особистою трагедією не лише для євреїв, але і для багатьох українців. На той час, коли нацисти вже панували в Україні, вишукували євреїв і безжально їх вбивали, родина Лазнюк з Вінниччини взяла на себе ризик переховати єврейську сусідську родину коваля Фроєма. Голова родини Лазнюк був теслею і тісно співпрацював з Фроємом.
«Тесля і коваль – це люди, які обов'язково мають спілкуватися, бо в них дуже багато спільної роботи. Коли розстріляли батьків цієї сім'ї, то Фроєм став шукати спасіння для своїх синів та жінок, в нього була ще сестра Роза», - ділиться спогадами Надія Лазнюк.
І на допомогу їм прийшов батько Надії. Єврейській родині довелося два роки жити у погребі. Вони лише вночі могли виходити на вулицю, аби трохи подихати свіжим повітрям. Але навіть у найважчі воєнні часи, українська родина Лазнюк ділилася з ними останнім шматком хліба.
Дружина Фроєма була при надії. Жінка, незважаючи на важкі умови і війну, зуміла виносити дитину та народити здорового хлопчика. Але тримати маленьку дитину у підвалі не можна було, бо плачем вона могла видати всю єврейську родину, за що своїм життям могли поплатитися і українці, які їх переховували. Родина Лазнюк знайшли годувальницю для малюка і таємно переправили його до неї.
«Мій брат Міша сам відніс його, бо тією стежкою дорослий не зміг би пройти. Хлопчика назвали Михайлом. Він два роки жив у цієї жінки. А коли Фроєм з родиною їхали, то забрали і його», - згадує події того часу Надія Лазнюк.
Ця історія – не просто сторінка історії, а свідоцтво української сміливості, героїзму і людської доброти перед обличчям нацистського зла. І такі історії непоодинокі. Подробиці – у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.
Дивись також: