Проте ім'я Володимира Хавкіна – видатного мікробіолога з Одеси – сьогодні знає лише вузьке коло фахівців. Чому світова слава та визнання дісталися іншим, а генія з України майже стерли з історії? Відповідь криється не лише в науці, а й у жорстоких реаліях імперських стереотипів.
Володимир Хавкін був учнем самого Луї Пастера у Франції. Вдень виконував доручення вчителя, а вночі намагався винайти вакцину, що врятує світ.
«Він міг займатися дослідами в лабораторії тільки до або після завершення робочого дня. Тим не менше, успіхи його були неймовірно високі», - розповіла професорка і докторка історичних наук Людмила Бабенко.
У 1892 році, працюючи вночі, Хавкін здійснив справжній прорив: він створив першу в історії вакцину проти холери. Згодом він винайшов щеплення проти тифу і, найголовніше, вакцину проти чуми. Ці розробки стали світовою сенсацією і незабаром довели свою ефективність у боротьбі з найбільшими загрозами людства. Коли Індію охопила спустошлива епідемія, Володимир Хавкін не став чекати кабінетних рішень і вирушив у польові умови, щоб особисто боротися з хворобою та випробовувати свою вакцину.
«В Індії він випробовував всі вакцини на собі та на добровольцях, які погоджувалися на такі досліди. Саме там він здобув визнання. Його знав увесь світ і лише в Російській імперії не пошанували належним чином», – наголошує Людмила Бабенко.
Його самовіддана праця дозволила зупинити масштабну епідемію чуми та холери, врятувавши сотні тисяч життів. В Індії його шанують як справжнього рятівника, а дослідницький інститут у Мумбаї досі носить його ім'я. Однак, поки український геній боровся зі смертю у польових шпиталях, його розробками активно користувалися інші. Його колеги, сидячи у зручних кабінетах, не гребували публікувати його досягнення у власних наукових працях.
Парадоксально, але слава за зроблені Хавкіним відкриття дісталася тим, хто його найменше заслуговував: Іллі Мечникову, Луї Пастеру та Роберту Коху. Як це сталося?
«Велика кількість винахідників вакцин не патентували свої вакцини, тому що вважали, що у кожного має бути до цього доступ. Патент – це монополія... а ліки мають бути доступними кожному», - пояснила одну з причин адвокатка та членкиня правління Національної асоціації патентних повірених України Юлія Прохода.
Ця благородна, але наївна позиція, у поєднанні з відсутністю належного захисту, зіграла з Хавкіним злий жарт. Його відкриття стали «спільним надбанням», яким скористалися більш впливові особи.
Ключову роль у замовчуванні імені Володимира Хавкіна зіграла політика та імперські стереотипи. Радянська історіографія майже не згадувала його ім'я, а в Російській імперії йому не віддали належної шани.
«Перше, що стояло на заваді – це національність. Ми маємо приклади, коли українцям за походженням складно було пробитися у світ», – підтверджує доцент та доктор історичних наук Тарас Пшеничний.
Винахідники, як зазначає Юлія Прохода, «не могли нічого одержати, не могли застолбити цю першість за собою». Фактично, українське походження часто ставало перешкодою до визнання, дозволяючи іншим «прибирати до рук» плоди геніальної праці.
Історія Володимира Хавкіна не єдиний тому доказ. Більше – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: