У Києві вирощують коштовні алмази із людської крові, трави футбольного поля та навіть праху

Загублений світ

В лабораторії імітуються умови природнього середовища…

Незвичне коштовне каміння вирощують на спеціальному заводі у Києві. Блискучі алмази народжуються під шаленим тиском і величезної температури. В лабораторії імітуються умови природнього середовища, у яких вуглець графіт перетворюється на алмаз. Але найнеймовірніше те, що вчені навчились створювати діаманти з усього, де є атоми вуглецю. Це – волосся, кров, або навіть улюблені кросівки.

«Ми вирощували діаманти з крові Ксенії Мішиної та Еллерта для них. З трави футбольного поля для футбольного клубу. Спалювали якісь раритетні речі з дорогого автомобіля. Було багато історій, коли родичі змішували свою кров і просили виростити каміння саме з цього біоматеріалу», розповіла гемолог Юлія Кушер.

Як відбувається цей неприродній процес? Скільки займає часу виростити справжній діамант? Та скільки коштує каміння, яке виростили у лабораторії, чи відрізняється воно від справжнього? Про це – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Сучасна британська політика щодо України обґрунтовується на глибокому стратегічному розрахунку. Лондон не просто дає нам зброю — він будує нову архітектуру безпеки, яка назавжди блокує російський імперіалізм.
03072026
Якщо зайти на розкопки давньоримського міста Помпеї, то на багатьох перехрестях можна побачити великі глиняні амфори з відбитими горловинами. Це були перші громадські пісуари.
Військова форма завжди диктувала тренди повсюдної моди. Це історичний факт. Звичайнісінький в'язаний світло на ґудзиках та закрита маска від вітру насправді ховають у собі деталі наймасштабнішої битви 19 століття.
Світовий вплив Великої Британії сьогодні рідко вимірюється військовою силою напряму. Натомість дедалі частіше йдеться про дипломатичну мережу, історичні зв’язки та так звану «м’яку силу», яка працює не через примус, а через інституції та партнерства.