Перетворює новорічні свята на жахіття: хто такий Крампус, що лякає усю Австрію?

Загублений світ

У Австрії Різдво та Новий рік інколи… зовсім не добрі. Мова йде про істоту, яка змушує навіть найсуворіших чоловіків відчувати легкий холодок у шлунку.

Крампус – легендарний антипод звичного Святого Миколая (або Санта Клауса). За повір’ями, він має величезні роги, ланцюги та різку. Це справжнісінький демон, який, за фольклором, приходить карати неслухняних дітей.

У багатьох альпійських регіонах, і особливо в Австрії, традиція Крампуса – це не просто дитяча страшилка. Це видовище, від якого захоплює дух! Щороку, зазвичай у ніч на 5 грудня, перед днем Святого Миколая, вулицями міст прокочуються так звані «Крампус-лауфи» або «біги Крампусів» (Krampuslauf).

Це грандіозна хода, де чоловіки одягають моторошні, неймовірно реалістичні костюми: важка дерев’яна маска з рогами, хутряний одяг, дзвіночки та важкі ланцюги, що волочаться землею. Вони бігають, галасують, іноді навіть можуть легенько стьобнути різкою по ногах перехожих. Це частина стародавньої культури, яка приваблює тисячі туристів щороку. Вони вірять, що цей ритуал проганяє злі духи зими.

Зазвичай Крампус пов'язаний саме з груднем і Святим Миколаєм. Але, як виявилося, є версія, що цей рогатий м'ясник міг приходити й у переддень Нового року, перетворюючи свято на справжній апокаліпсис для неслухняних. Особливо цікаву думку висловив дослідник аномальних явищ Богдан Нємцев:

«Він міг приходити раз на 50-т років, красти дітей і творити багато лиха. Тобто, це був якийсь один із Нових років, коли приходив не Санта, а Крампус».

Більше цікавого про традиції святкування Нового року у світі – в проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.