Православні та католики традиційно бачать Творця сивим старцем. У Месопотамії боги поставали кремезними бороданями у повному розквіті сил. Індуїстський пантеон вражає синьошкірими багаторукими істотами, а давні єгиптяни взагалі молилися богам із головами соколів та крокодилів. Ацтеки пішли ще далі, поклоняючись Кецалькоатлю — химерному гібриду птаха та змія. Така візуальна прірва між божествами наштовхує на думку, що Творець був далеко не один.
Автори проєкту «Загублений світ» дослідили, що монотеїзм — віра в єдиного Бога — з’явився відносно пізно. Лише 3,5 тисячі років тому єгипетський фараон Ехнатон спробував силою нав’язати культ бога сонця Атона, але експеримент провалився.
«Щойно він помер, давні єгиптяни знов повернулися до своїх богів. Якщо взяти Біблію, то там теж є свідчення про багато богів. Слово «елохім», яке ми зараз трактуємо як «Бог» в однині — це насправді множина. Тобто елохім — це боги. Отже, можна припустити, що людину створила ціла група істот», — зазначає письменниця-фантаст Маріанна Малина.
Цілком імовірно, що священні тексти — це лише збірка алегорій, якими наші пращури намагалися зафіксувати абсолютно незрозумілі для них технологічні явища. Наприклад, якби стародавня людина побачила сучасний винищувач, у літописах він залишився б «залізним птахом», що вивергає грім.
Щоб знайти істину про наше походження, сьогодні вже недостатньо зусиль одних лише істориків чи лінгвістів. Потрібно брати до рук стародавні манускрипти та переглядати їх через призму новітніх досягнень науки. Нам потрібні астрофізики, інженери та генетики, здатні розгледіти в описах «божественних колісниць» технічні параметри, а в актах сотворіння — складні маніпуляції з ДНК.
То ким насправді могли бути ті, кого ми тисячоліттями називали богами? Про це – у сюжеті проєкту «Загублений світ»:
Loading...
Читай також: