Таємниці Формули-1: автоконструктор британської команди навмисно вбивав своїх пілотів

Загублений світ

Всі вони, начебто, не впоралися з керуванням проте насправді…

З 1968 року, протягом десятиліття, під час серій Формули 1 загинуло три першокласні пілоти британської команди Лотус. Всі вони, начебто, не впоралися з керуванням. Проте, журналісти та спортивні експерти забили на сполох – з якої причини найкращі пілоти світу не змогли впоратися зі своїми болідами, і чому помирають члени лише однієї команди?

Неймовірно, та згодом виявилося, що насправді за цими трагедіями стояв відомий британський інженер та автоконструктор команди Лотус Колін Чепмен.  

«Аби досягти результатів у гонках, особливо у той період, доводилося жертвувати усім. В тому числі, і пілотами», - каже начальник «історичного Експозиційно-реставраційного центру КП Київпастранс» Роман Щипков.

Чи насправді Чепмен убивав своїх пілотів? Якщо це так, то яким чином і чи навмисно він це робив? І чому його боліди називали «зеленими домовинами»? Подробиці – у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.