16 грудня 1997 року астроном-дослідник Саймон Кларк з NASA працював з космічним апаратом «Галілео», який вже декілька днів кружляв біля супутника Юпітера Європи. Раптом науковець почув дивні, але знайомі звуки, що пробивалися з-під поверхні планети. Це були голоси дельфінів.
Поверхня Європи вкрита чотирма кілометрами криги, а під нею знаходиться звичайна вода. За оцінками фахівців вона містить значну кількість кисню, тож вчені давно висувають теорії, що на супутнику може існувати життя.
Сигнали одразу передали до Космічного центру ім. Кеннеді. Тамтешні астрономи підтвердили: частота імпульсів, які отримав «Галілео», ідентична частоті, на якій спілкуються земні дельфіни. А отже на Європі у них можуть бути «родичі».
Як можуть виглядати невідомі істоти, що подають нам сигнали з Європи – дивись у сюжеті «Загубленого світу» просто зараз:
Loading...
Дивись також:
- Полтергейст побив туристів на кладовищі у Шотландії: влада закрила доступ до склепу
- Справжнє ВІДЕО зняте у майбутньому: швед випадково перемістився у часі
- Неймовірні артефакти майя вміють зцілювати: що відомо про кришталеві черепи
Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!