Що таке «екологічний гріх» та що про нього говорить церква?

Загублений світ

Чому цвинтарі перетворилися на екологічні бомби сповільненої дії?

Пластик заполонив нашу планету! Мало того, що він розкладається сотні років, так ще й виділяє в атмосферу канцерогени. Людство в рік продукує в середньому 300 млн тон пластику, 9 з них потрапляють в океан. Серед відходів не лише пляшки та пакети, а й штучні квіти.

Чималої проблеми з пластиком завдають і цвинтарі – там просто гектари пластикових квітів, і, щороку, їхня кількість поновлюється. Люди не шкодують грошей на такі подарунки для мертвих, але геть не думають про шкоду для живих.

«Деякі типи пластику можуть існувати в природі без розкладу тисячі років. Тобто вони переживуть нас, переживуть наших дітей і будуть знаходитися в цій природі та забруднювати її. Це надзвичайно велика проблема зараз, тому що пластику людство використовує надзвичайно багато», - розповів біохімік Гліб Репіч.

Проти будь-якого пластику і церква!

«В церкві сьогодні існує поняття так званого екологічного гріха. Тобто те все, що людина робить, не шануючи довкілля, забруднюючи повітря, забруднюючи воду, забруднюючи землю, ламаючи гілки і т.ін без потреби – це все сьогодні називається в церкві екологічним гріхом. Тобто це є те, чим ми грішимо супроти Бога», - зазначив священник отець Ігор Яцик.

Для прикладу, у Німеччині за букет штучних квітів біля могили вас оштрафують, а на американських кладовищах замість пишних букетів – ідеально скошені газони. Про це дивися у відео сюжеті програми «Загублений світ»

Loading...

Читай також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…