Бенкет морських чудовиськ: як Місяць підіймає з глибин риб з прозорими головами та 40-метрових «змій»?

Загублений світ

Космос ближче, ніж здається. Поки ми спостерігаємо за зорями з берега, глибоко під товщею води розгортається справжня космічна опера, де головним диригентом виступає Місяць. 

Цей процес вчені називають найбільшою вертикальною міграцією на планеті. Щоночі мільярди живих істот здійснюють подорож із похмурої безодні до поверхні, щоб просто пообідати.

На глибині понад 200 метрів панує вічна ніч. Там мільйони років живуть створіння, для яких сонячне світло є смертельним вироком. Вони химерні, лякають і нагадують прибульців із віддалених галактик, яких ми звикли бачити у голлівудських блокбастерах. Наприклад, Малорота макропіна (Macropinna microstoma) має повністю прозору голову, крізь яку видно її зелені трубчасті очі, що постійно шукають здобич угорі. 

А Сифонофори (лат. Siphonophorae, Siphonophora), які можуть виростати до 40 метрів, схожі на гігантські живі гірлянди, що світяться в темряві власним люмінесцентним світлом.

Чому ж цей «зоопарк» не показується нам вдень? Відповідь проста — страх. Верхні шари океану в сонячні години належать швидким і нещадним хижакам. Мешканці глибин, такі як тендітні поліпи чи прозорі молюски, не мають проти них жодного шансу, тому вони чекають на свій час.

Єдиним компасом і ліхтарем для них стає Місяць. Саме його м’яке сяйво дає сигнал: шлях вільний. Проте супутник Землі — суворий контролер. Якщо Місяць світить надто яскраво, глибоководні мандрівники залишаються внизу, побоюючись бути поміченими. Це тонка гра тіней, де від інтенсивності місячного світла залежить життя мільярдів особин.

Морський біолог Рік Розенталь витратив майже 30 років, щоб зафільмувати цей підводний рух. Це було складно, адже подія відбувається у відкритому океані, далеко від людських очей. Коли ці істоти нарешті досягають мети, поверхня води перетворюється на «живий суп». Планктону стає так багато, що ехолоти іноді помилково приймають цей шар життя за морське дно. У світлі ліхтарів мільярди мікроскопічних організмів спалахують, наче підводне сузір’я, створюючи ілюзію нічного неба під водою.

Цей бенкет триває лише кілька годин. З першими променями сонця «інопланетна армія» знову занурюється у темряву, залишаючи поверхню денним мисливцям. Океан затихає до наступного сходу Місяця.

Також в природі існує риба, яку повня змушує долати тисячі кілометрів до своєї загибелі. Що це з риба, дивись в проєкті «Загублений світ» просто зараз: 

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Львівська «Тюрма на Лонцького» сьогодні — це музей, але колись ці коридори були останньою зупинкою для тисяч людей. 
Це звучить як сценарій для фантастичного детективу, але подія цілком реальна і зафіксована. У 2005 році поблизу села Рудня-Замисловицька знайшли об’єкт, який займає площу в 15 гектарів. Це не просто купа каміння, а справжнє поселення, де брили розставлені
15022026
Група крові — це більше, ніж цифри та букви у медичній картці...
НКВС розпочало масове полювання на українське підпілля ще задовго до того, як велика війна офіційно перетнула кордон СРСР. 
Поки весь світ сперечається про призначення Стоунхенджу, археологи продовжують знаходити підтвердження того, що ці велетенські камені — не просто «декор» епохи неоліту. Схоже, вони приховують дещо більше за сонячний календар.
14022026
У далекому сузір’ї Лисички існує світ, який на перший погляд виглядає мирним і навіть схожим на Землю: блакитна атмосфера, хмари, легкий блиск...