Відсутність спеціального обладнання робила тушіння вогню звичайними відрами практично марним. Рішення цієї глобальної проблеми запропонував видатний давньогрецький механік та математик Ктесібій у 3 столітті до нашої ери. Він сконструював двоциліндрову поршневу помпу, яка стала праправнучкою сучасного пожежного автомобіля.
Механізм складався з двох бронзових циліндрів, системи клапанів та довгого важеля. Завдяки мускульній силі кількох чоловіків пристрій створював високий тиск і подавав безперервний струмінь води на значну відстань.
Опис та креслення цього механізму збереглися до наших днів і послужили основою для створення діючої копії в українському музеї. Пристрій дозволяв гасити полум'я на безпечній відстані, захищаючи самих пожежників від чадного газу та високої температури.
«Міста були дерев'яні, будинки були побудовані один біля одного. Якщо загорявся один будинок, міг згоріти цілий квартал. Декілька людей ставали з двох боків, починали качати важелі вгору та вниз і таким чином в дію приводилися циліндри і виштовхували воду назовні. Струмінь води міг сягати до кількох метрів», - розповіла гідеса музею «Технології минулого» Вікторія Тостановська.
Інженерний геній Ктесібія закладав основи гідравліки, якими людство користується й досі для створення сучасних насосних станцій та спецтехніки.
Який моторошний прадавній обряд із використанням пічного тепла існував в Україні для порятунку слабких немовлят? Та як баби-повитухи заміняли сучасні медичні інкубатори? Більше про це дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ»:
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!
Читай також: