45 хвилин за межею: бодібілдер з США розповів, як пережив клінічну смерть і що побачив по «той бік»

Загублений світ

Трагедія сталася після фатального передозування спортивною добавкою.

Історія американського атлета Вінсента Толмана – це не просто розповідь про виживання, а подорож у потойбічний світ, звідки він повернувся, щоб розповісти про побачене. Того фатального дня, у звичайному ресторані, Вінсент раптово втратив свідомість. Його тіло впало на підлогу, а свідомість, здавалося, відокремилася від нього. 

«Я бачив, як знайшли моє тіло, як викликали швидку», – згадує Толман. Він спостерігав за метушнею навколо, чув думки присутніх, ніби дивився фільм.

Далі, за словами атлета, була темрява, а потім – спокій. Він опинився в іншому вимірі, де зустрів духовного провідника. 

«Мені показали все моє життя, кожну дію, добру і погану», – розповідає Вінсент. 

Цей досвід змінив його сприйняття життя, показавши, що добрих вчинків у його житті було більше. Провідник дав йому вибір: залишитися чи повернутися. Вінсент обрав життя, думаючи про своїх близьких. 

«Ми всі тут учасники гри, і якщо тобі потрібно повернутися, ти повернешся», – коментує парапсихолог Ольга Вареник.

Але чи справді це був потойбічний світ? Езотерикиня Тетяна Гай застерігає, що іноді мозок грає з нами злі жарти:

«Важливо відрізняти агонію мозку від реального досвіду потойбіччя». 

Історія Вінсента Толмана залишає більше запитань, ніж відповідей. Чи був це реальний досвід потойбічного світу, чи гра розуму? Одне можна сказати напевно: ця подія змінила життя бодібілдера назавжди.

Більше про дивовижні історії порятунку дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.