100 днів під водою: життя в океані змінило біологічний годинник науковця і зменшило його зріст 

Загублений світ

На заміну звичайним готелям, туристам скоро запропонують дещо більш цікаве

Колишній офіцер військово-морських сил США, а нині викладач університету Південної Флориди, Джозеф Дітурі, провів неймовірний експеримент, проживши 100 днів у підводному будинку. Його мета – не просто встановити рекорд, а й провести біомедичні дослідження, а також зацікавити людей наукою.

«Я прагнув здійснити важливі цілі: дослідити вплив підводного середовища на людський організм, надихнути молодь та дорослих на наукові відкриття», – поділився Дітурі.

Його підводна капсула, хоч і не може зрівнятися з розкішшю готелю «Бурдж-Халіфа», стала унікальним місцем для життя. На відміну від герметичного підводного човна, його дім був відкритий знизу, що створювало умови підвищеного тиску.

«Фізика – проста річ: чим глибше я спускався, тим більшим ставав тиск. Це означало, що я не міг використовувати відкритий вогонь для приготування їжі, адже це могло призвести до вибуху», – пояснив Дітурі.

Але життя під водою має свої переваги. Тиша, спокій та відсутність зовнішніх подразників – ось що робить його унікальним.

«Кожен хороший готель має басейн, і мій – не виняток. Якщо придивитися, то можна побачити рибок, що плавають на дні мого імпровізованого басейну», – жартує Дітурі.

Результати експерименту вражають: аналіз крові Дітурі показав зменшення маркерів запалення на 50% та збільшення кількості стовбурових клітин у 17 разів. У свої 56 років науковець «омолодився» до 44. Єдиний мінус – незначне зменшення зросту на півтора сантиметра через підвищений тиск.

Подробиці – у сюжеті проєкту «Загублений світ»:

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.