Антарктида автостопом: українцю вдалося неможливе

Загублений світ

Антарктиду зазвичай уявляють як крижану лабораторію, до якої добираються лише досвідчені науковці та потужні експедиції…

Проте історія українця Андрія Мочурада ламає цей стереотип і перетворює уявлення про крижаний континент на справжню пригоду. Виявляється, Антарктиду можна вивчати навіть автостопом.

Андрій, ветеран зі Львова, довів, що мандрівки на край світу не обов’язково потребують мільйонних бюджетів. Щобільше — його поїздка почалася майже як жарт.

«Ми тоді перебалакали зі знайомими, які працювали на антарктичному центрі, і жартома вийшла така річ, що автостопом туди ще ніхто не їздив, а якщо б й добрався, то можна буде там знімати якісь кадри, документалі. Я був першим, хто зробив поштові листівки з видами станції, чомусь до цього це ніхто не робив», — розповідає він.

З цієї усміхненої розмови й почалася подорож, що охопила пів планети. Європа, Аргентина, Чилі — і 16 тисяч кілометрів дороги. З усього маршруту Андрій лише раз піднявся у небо, коли летів із Барселони до Буенос-Айреса. Усі інші відстані він долав випадковими попутками, можливо, серед людей, які вперше чули про українську станцію «Академік Вернадський» — і з цікавістю хотіли допомогти хлопцю дістатися Антарктиди.

Подорож тривала чотири місяці й перетворилася на цілу експедицію, де головним інструментом стали сміливість і впертість. 

Як каже сам Андрій: «Це була така біла пляма серед туристичного мандрівного середовища, а також те, що ця авантюра з автостопом була таким способом притягнути до теми, а що ж там все-таки відбувається. Це все з самого початку була п’ята акція станції "Академія Вернадського"».

Чи не дивовижно, як один мандрівник здатен змінити наше уявлення про край світу? І які ще секрети приховує Антарктида від тих, хто наважиться поглянути на неї не за правилами, а по-своєму? Про все це ти можеш дізнатися у новому випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз!

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.