Це виглядає парадоксом, адже північні води забирали життя не менше, ніж Середземне море. Проте Ньйорд, за міфами, миролюбний, і в цьому немає суперечності.
«Ньйорд у скандинавській традиції менш катастрофічний. Він більше пов’язаний з мореплавством, достатком і загалом з вітрами. Тому що у греків море – це небезпечна стихія, яка карає, а у скандинавів море – це джерело ресурсів та достатку», - пояснила різницю експертка з міфології Анна Качан.
Виходить, що два народи бачили одне й те саме море по-різному: греки чекали від нього покарання, а скандинави чекали здобичі.
Це добре узгоджується із суворим північним побутом. У часи вікінгів морські подорожі, торгові й здебільшого воєнні, були основою добробуту, тож від вітру, що надуває вітрило, залежав прибуток. Релігієзнавець Кім Гарднер додає, що Ньйорд відомий не лише владою над стихіями, а й здатністю дарувати багатство тим, хто гідно поводиться.
За Еддами, він походить із роду ванів, богів родючості й багатства. До асів Ньйорд потрапив після їхньої війни з ванами як заручник. Оселя Ньйорда, Ноатун, стоїть на березі, а її назву зазвичай тлумачать як «гавань кораблів». Він також батько Фрейра і Фрейї, двох найшанованіших божеств скандинавського пантеону. Тобто це бог достатку, а не бог бурі.
Утім, навіть у бога, який приносить добробут, склалося непросте особисте життя. Кого він взяв за дружину і чому море не змогло примирити його з горами? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!