Море перетворили на пустелю заради бавовни: як проєкт СРСР змінив карту Центральної Азії? 

Загублений світ

Сьогодні на мапі Центральної Азії між Казахстаном та Узбекистаном розкинулася наймолодша пустеля світу – Аралкум. А століття тому тут вирувало Аральське море, 4-те за розмірами безстічне озеро планети. 

Його води були наповнені рибою, узбережжя всіяне процвітаючими портами та курортними містечками, а вилов морепродуктів рахувався десятками тисяч тонн щороку. Усе змінилося у 30-х роках 20 століття, коли радянська влада вирішила перекроїти географію заради економічних амбіцій.

Керівництво СРСР розгорнуло масштабний інженерний проєкт, який подавався пропагандою як велична перемога над природою. Води двох потужних річок – Амудар'ї та Сирдар'ї, які століттями живили море, були перенаправлені у вириті канали. Мета була суто споживацькою: зрошувати мільйони гектарів пустелі для вирощування бавовни.

Уже за п'ять років баланс був порушений назавжди. Рівень води катастрофічно впав, а концентрація солі зросла до смертельних для морської фауни показників. Риболовецька галузь вимерла, порти зупинилися, а кораблі назавжди залишилися іржавіти посеред піщаних барханів міста Муйнак, яке перетворилося на сумнозвісний цвинтар суден.

Наслідки цього злочину проти природи вийшли далеко за межі регіону. Оголене дно моря перетворилося на джерело токсичного пилу, змішаного із залишками хімічних добрив та пестицидів з бавовняних полів. Потужні бурі розносять цей пил на тисячі кілометрів, отруюючи воду, ґрунти та осідаючи навіть на гірських льодовиках. Крім того, зникнення величезної водойми кардинально змінило клімат. Зими стали жорсткими, з морозами до мінус двадцяти, а літня спека регулярно сягає понад сорок градусів.

«Була політика партії: «Нам потрібно біле золото – бавовник». І саме тому вирішили, що Аральське море – це, ну, не так важливо, як до прикладу, величезна держава посяде перше місце з бавовника. Тому ризики всі прекрасно розуміли», – прокоментувала цю екологічну трагедію викладачка кафедри природничо-математичної освіти і технологій Вікторія Косик.

Якщо втручання в екосистеми приносить катастрофи, то як наші предки вчилися просто розуміти природу? Які таємні метеорологічні знання приховують звичайні українські прикмети? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ»:

Loading...

Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!

Читайте також:
Сьогодні на мапі Центральної Азії між Казахстаном та Узбекистаном розкинулася наймолодша пустеля світу – Аралкум. А століття тому тут вирувало Аральське море, 4-те за розмірами безстічне озеро планети. 
Гостра нестача прісної води перетворила Об'єднані Арабські Емірати на глобальну кліматичну лабораторію просто неба. 
У давні часи пошук скарбів був справою не лише авантюрною, але й вкрай небезпечною для життя та ментального здоров'я. 
У добу надточних супутників та комп’ютерного моделювання здається, що погоду обчислюють виключно машини у високотехнологічних лабораторіях. 
14102026
Спочатку вони виглядали як звичайний іржавий метал, який випадково опинився серед гравію...