Це унікальний сиров’ялений делікатес, який століттями виготовляли на Поліссі та зберігався для особливих моментів року.
«Ковбаса – це французька страва, яка була привезена французькими кулінарами сюди, на українські землі. І це те, що ми дуже любимо, те, що в нас дуже прижилося», – говорить Ганна Гороженко, письменниця, керівниця проєкту «Історія зі смаком».
Наші предки готували віденські та дебреценські сосиски, тирольські, мисливські та краківські ковбаски, салямі та різновиди варених ковбас. Але мацик вирізняється серед них: шлунок свині або полотняний мішок щільно начиняли якісним м’ясом зі спеціями та сіллю, потім просушували в печі.
«Відбувалася така поступова дегідрація цього продукту, тобто виходила зайва волога. Потім підвішували його під стелю і фактично м’ясо ферментувалося протягом кількох місяців», – розповіла Олена Брайченко, дослідниця гастрономічної культури, кандидатка історичних наук.
Мацик готували перед різдвяними святами та споживали влітку, під час косовиць та жнив, коли потрібна була додаткова енергія. Сьогодні кілька крафтових виробників відродили цю традицію, а у 2019-му Євросоюз виділив грант на популяризацію місцевих страв серед іноземців, і обрали саме поліський мацик.
Мацик – це не просто ковбаса. Це частина історії та гастрономічної культури України, яка дбайливо передавалася з покоління в покоління, зберігаючи смак і традиції.
Чи знаєте ви, чому саме Полтава стала колискою цього делікатесу? Які секрети ферментації роблять мацик таким особливим? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз.
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: