Чи справді на Марсі був океан? Китайський марсохід знайшов докази

Загублений світ
Pexels / Zelch Csaba

Людство завжди прагнуло дізнатися, чи можливе життя на Марсі...

Червона планета приваблює вчених, фантастів і мрійників своєю загадковістю. Дехто навіть вважає, що мільярди років тому Марс був схожий на Землю — мав річки, озера, а можливо, і цілі океани. І хоча зараз це сухий, холодний світ, нові дослідження щоразу змушують нас переглядати уявлення про його минуле.

Нещодавно китайський марсохід Zhurong зробив відкриття, яке може стати ключовим у цій історії. Він знайшов докази того, що колись на Марсі були справжні пляжі!

  • Підземні таємниці марсіанського океану:

За допомогою наземного радара марсохід просканував ґрунт на глибину до 80 метрів. І саме там, під товстим шаром марсіанського пилу, вчені побачили те, що нагадує прибережні відкладення — товсті шари матеріалу, подібного до піску, нахилені так само як пляжі на Землі.

Ці структури простяглися більш ніж на кілометр і можуть бути залишками давнього океану, який існував 3,5–4 мільярди років тому. Його називають Deuteronilus. Тоді клімат Марса був зовсім іншим — теплішим, а атмосфера густішою. Якщо цей океан справді існував, він міг стати колискою життя, як і первісні моря нашої планети.

Цікаво, що Марс має ще одну подібність до Землі — тривалість доби. Один день на Червоній планеті триває 24 години 39 хвилин. Це майже стільки ж, скільки на нашій планеті. А отже, якби там була атмосфера та океани, то зміна дня і ночі, припливи та відпливи могли б відбуватися дуже схоже на земні.

  • Що це означає для майбутніх досліджень?

Марсохід Zhurong більше не працює, але його дані можуть стати основою для нових місій. Вчені продовжать шукати ознаки давнього життя — і саме пляжі можуть виявитися найкращим місцем для цього. Адже на Землі життя теж зародилося у воді, біля межі суші та океану.

Чи справді колись на Марсі вирувало життя? Це питання досі без відповіді. Але чим більше ми дізнаємося, тим ближче стаємо до розгадки.

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.