Його родова садиба в Суботові, що розташована неподалік першої гетьманської столиці Чигирина, зберігає чимало нерозгаданих таємниць. Проте, найцікавіші з них, безумовно, стосуються загадкових підземних ходів, які, за переказами, пронизують землю під гетьманським замчищем.
«З давніх-давен говорять, що від Іллінської церкви йшли підземні ходи в різні куточки Суботова і закінчувалися вони забагато кілометрів від неї», – розповіла завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» НКЗ «Чигирин» Надія Кукса.
Уявіть собі, за словами наукових співробітників, можна було зайти в підземний хід разом з кіньми козакам і вийти десь далеко в полі і таким чином з тилу напасти на ворога. І це не просто легенди, адже історія знає безліч прикладів, коли такі підземні ходи відігравали вирішальну роль у військових діях, дозволяючи несподівано атакувати ворога.
Сам Богдан Хмельницький, будучи видатним стратегом, чудово розумів важливість комунікації та прихованих шляхів. Не дивно, що його садиба в Суботові була не лише потужною оборонною спорудою, захищеною річкою, лісом, ровами та чотирма оборонними вежами, а й інтегрованою в масштабну систему зв'язку. Замчище Хмельницьких у минулому сполучалося з Січчю системою сигнальних веж, що простягалися на майже 300 км!
«На кожній вежі знаходилася просмалена бочка і коли вартовий козак бачив, що може бути якийсь запеклий бій, то відразу сигналізував, а саме підпалював бочку. Такі вежі зазвичай розташовувалися на відстані близько 10 км одна від одної. Інформація за півтори-дві години з Чигиринщини надходила до Січі», – пояснює старша наукова співробітниця відділу «Суботівський історичний музей» НКЗ «Чигирин» Любов Шмиголь.
Це багато разів рятувало Хмельницькому життя, адже своєчасне отримання інформації давало змогу підготуватися до атаки або змінити тактику.
На початку нульових, неподалік від Іллінської церкви, сталося дещо несподіване – раптом утворилось триметрове провалля. Ця подія одразу ж розбурхала уяву любителів загадок. Спочатку вважали, що то може бути частина якогось підземного ходу, або ж підземної споруди. Однак, подальші дослідження виявили, що це була криниця глибиною у 18 метрів.
«Ця криниця існувала ще за часів Хмельницького. Вона мала стратегічне значення та живилася одразу з трьох джерел, – додає пані Шмиголь. – На дні криниці також була виявлена монета – Лівонський солід королеви Швеції Христини I Августи, яка була сучасницею Богдана Хмельницького».
Ця знахідка ще раз підкреслює міжнародне значення маєтку Хмельницького, що слугував заміською резиденцією гетьмана. Знайдена монета могла належати іноземному дипломату, що відвідував Суботів.
Отже, чи можуть легенди про таємні підземелля бути правдою?
Незважаючи на те, що провалля виявилося криницею, розмови про підземні ходи не вщухають. Відомий український археолог Роман Юра ще на початку 1970-х років спробував знайти підтвердження цим переказам.
Чи вдалося йому розгадати цю загадку, дивись у проєкті «Загублений світ» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: