Археологічні дослідження на території України доводять, що вирішенням цієї проблеми віртуозно володіли представники загадкової трипільської культури ще близько 6 000 років тому.
Для збереження теплих напоїв гончарі виготовляли посуд із подвійними керамічними стінками, між якими залишався простір, заповнений повітрям. Цей інженерний підхід повністю відповідає принципу дії сучасного термоса. Набагато складнішою виявилася технологія збереження прохолоди у літню спеку. Щоб вода чи молоко залишалися холодними, трипільці розробили унікальний пористий посуд із ефектом самоохолодження.
Секрет полягав у специфічному складі глини та процесі її випалювання. Майстри змішували природний матеріал з органічними компонентами, які вигорали в печі. Через утворені мікроскопічні отвори вода повільно просочувалася на зовнішню поверхню глека і випаровувалася, охолоджуючи рідину всередині посудини.
«Коли замішували глину для виготовлення глечиків, вони добавляли туди полову або траву, або домішки піску. Потім при випалюванні створювалися свого роду пори», - розповів доктор історичних наук Віталій Коцур.
Технологія випалювання потребувала надзвичайної майстерності та глибокого розуміння фізичних процесів. Якщо перетримати виріб у печі, пори могли закритися, і глек втрачав би свої унікальні властивості кондиціонера.
«Спеціальна техніка випікання. Спочатку швидке випікання раптове, потім на повільних-повільних температурах, як томління, скажімо так. Щоб оці пори не встигли повністю закритися і щоб вони так зафіксувалися», - додала етнографиня та історикиня Аліна Чорногор.
Як представники трипільської культури будували багатотисячні поселення? І чому їхні двоповерхові глиняні хати історики називають прадавніми смарт-будинками? Більше про це дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ»:
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!