Історія чудовиська, яке зупинило наукову експедицію: хто мешкає на дні озера Лабинкир?

Загублений світ

Місцеві легенди про «лабинкирського чорта» десятиліттями вважалися звичайною народною творчістю, поки в справу не втрутилася офіційна наука.

Як розповіли в проєкті «Загублений світ», все змінилося в 1953 році, коли начальник геологічної партії Академії наук СРСР Віктор Твердохлєбов зафіксував те, що не вкладалося в жодні біологічні довідники. 

«Це було щось живе, якась тварина. Воно рухалось спочатку вздовж озера, потім прямо до нас. – згадував вчений момент зустрічі з невідомою істотою – Над водою трохи височіла темно-сіра овальна туша. Ми бачили лиш невеличку частину цієї тварини, але під водою вгадувалося велике масивне тіло! В ста метрах від берегу тварина зупинилась».

Експерти, аналізуючи свідчення тієї експедиції, висувають кілька гіпотез. Перша і найромантичніша — реліктовий плезіозавр. Прихильники цієї версії впевнені, що в глибоких розломах дна могли зберегтися представники доісторичної фауни. Темно-синій колір та величезна паща, про які розповідають очевидці, ідеально вписуються в образ стародавнього хижака.

Проте існує і суто географічне пояснення. Лабинкир має складну систему підводних печер та тунелів і це створює ілюзію руху великих об’єктів, коли через зміну тиску або рух газів на поверхню піднімаються пласти донних відкладень чи колоди.

Чи маємо ми справу з останньою живою легендою ери динозаврів, чи це лише майстерна ілюзія природи та людської уяви? Відповідь на це питання досі ховається десь там, на глибині п’ятдесяти метрів холодного озера.

До речі, згадки про водяних монстрів є навіть у Біблії. Більше про це – в проєкті «Загублений світ» просто зараз: 

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!

Читай також:

Ранок 1 листопада 1918 року у Львові почався не з кави, а з синьо-жовтого прапора над ратушею та вигляду озброєних патрулів, які контролювали ключові об'єкти міста.
Місцеві легенди про «лабинкирського чорта» десятиліттями вважалися звичайною народною творчістю, поки в справу не втрутилася офіційна наука.
22012026
Іноді історія планети виринає там, де на неї найменше чекаєш.
Світ навколо здається стабільним і зрозумілим, поки ми не стикаємося з професійним маніпулятором або власною уявою в темряві. 
22012026
Момент знайомий кожному: ви обговорюєте з другом новий велосипед, і через кілька годин відкриваєте Instagram – а там реклама саме цього велосипеда...