Її малював Шевченко: радянська влада поховала на дні Каховської ГЕС старовинну козацьку Покровську церкву

Загублений світ

Така страшна ціна зажерливих амбіцій СРСР…

Будівництво Каховської ГЕС – це амбітний і водночас жахливий план радянської влади побудувати найбільше у світі водосховище. Через нього викопали 800 мільйонів кубометрів ґрунту, затопили 90 селищ, 40 000 людей стали вимушеними переселенцями. На дні Каховського водосховища опинилися сотні історичних пам'яток, серед яких особливе місце займала козацька Покровська церква. Вона була справжнім витвором мистецтва. Її малював великий український митець Тарас Шевченко, а кінорежисер Олександр Довженко з великим болем описав процес її знищення радянськими варварами:

«Я пошкодував, що Бога немає. Мені страшенно захотілося, щоб він з'явився хоча б на 5 хвилин і, побачивши зруйновану негідниками пам'ятку давньої архітектури, споруджену на честь його Божої Матері, покарав лютою смертю темних і підлих людей, що вчинили цю мерзенну справу».

Проте, щоб задовольнити зажерливі амбіції радянської влади, було необхідно побудувати ще чотири штучних моря вище по течії Дніпра: Кам'янське, Кременчуцьке, Канівське та Київське. Разом із раніше зведеним Дніпровським водосховищем їхня площа склала майже 7 000 гектарів.

Також Каховське водосховище майже повністю затопило серце козаччини «Великий луг». Що це було за місце, дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

В султанських палацах функції охорони та нагляду за жіночою частиною двору виконували євнухи. Проте один диктатор з 20 століття перетворив власний гарем на смертоносний загін охорони.
Традиційна шкільна програма міцно закріпила у нашій свідомості образ Володимира Святославича як мудрого державного діяча, святого та хрестителя Київської Русі. 
06092026
Кисень здається невіддільною частиною складного життя...
У масовій культурі міцно вкорінився стереотип про те, що кожен заможний чоловік на Близькому Сході обов'язково утримує розкішний гарем.
Традиція династичних шлюбів, яка століттями панувала в палацах османських султанів, залишила свій відбиток на сучасному турецькому суспільстві.