Громовиця, повітря та лава: незламні українки постали в образах стихій у незвичній фотосесії

Загублений світ

Цей проєкт є важливим кроком у підтримці тих, хто постраждав від війни.

В Україні відбулася незвичайна фотосесія для благодійного календаря, де учасниці постали в образах, що символізують стихії. Серед моделей були жінки, які пережили жахіття війни, включаючи обстріли та російський полон, але не втратили сили духу.

Дзвенислава «Дзвінка» Сіра, медична кураторка патронатної служби «Азову», втілила образ громовиці, демонструючи свою незламність. Військова лікарка Марина Верхогляд стала уособленням повітря, а майорка ЗСУ Валерія «Нава» Суботіна перевтілилася в лаву.

«Це про гордість, про силу, і про те, що мені абсолютно байдуже до їхньої думки, — поділилася Валерія «Нава» Суботіна, згадуючи перебування в російському полоні. — Вони говорили, що ми негарні, що їхні дружини в нашому віці виглядають інакше, що у них є манікюр і косметика, а ми сидимо страшні. Але матеріальне — це ніщо. Головне — це наша пам'ять, наша сутність, наша енергія, наша внутрішня боротьба. І це те, що хотілося показати».

Цей проєкт є не лише демонстрацією краси та сили українських жінок, але й важливим кроком у підтримці тих, хто постраждав від війни.

«Налаштованість людини і віра в щось, що її підтримує, допомагають людям проходити складні ситуації. У них є ресурс це пережити», - додала астрологиня Кристина Соколовська. 

Історії цих жінок, які попри жахіття війни зберегли силу духу, демонструють унікальні приклади виживання та порятунку в екстремальних умовах, що часто пов'язані з вірою та підтримкою вищих сил. Про унікальні історії виживання та порятунку дивіться у проєкті «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2! 

Читай також:

 

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.