Ця дата – не просто день скорботи, це символ єднання нації у пам’яті про мільйони невинних жертв, знищених тоталітарним російським режимом. Зібрані факти та свідчення експертів підтверджують: Голодомор був не випадковою трагедією, а цинічно розробленим планом, де хліб став найефективнішою зброєю. Це була помста за опір, який чинили українські селяни радянській владі.
«Україна та Кубань – це були найбільш антирадянські регіони. Радянській владі треба було їх приборкати, а найкращий засіб для цього – це голод. Голодна людина не може чинити спротив», – розповів директор Музею Голодомору-геноциду Дмитро Білий.
Як виявилося, більшовики випробували цей інструмент ще раніше. Директор держархіву СБУ Андрій Когут розповів, що вже у 1921–1923 роках радянське керівництво намагалося рятувати центральну росію та Поволжя за рахунок вивозу збіжжя та продовольства з України.
«Це показало більшовикам, що їжу можна використовувати як зброю», – підкреслив Когут.
Особливе місце в цій трагедії займають ті, хто безпосередньо втілював злочинні накази, часто будучи етнічними українцями. Одним із найяскравіших і найболючіших прикладів є син видатного українського письменника – Юрій Коцюбинський, про якого у своєму проєкті розповів дослідник історії Акім Галімов. Як виявилося у 1930-х роках Юрій Коцюбинський став уповноваженим ЦК більшовиків із хлібозаготівель. Його «мапа робіт» була в найбільш постраждалих регіонах – Черкаській, Запорізькій, Вінницькій та Одеській областях.
«В архівах України є дуже багато документів, які свідчать про особисту причетність Юрія Коцюбинського до організації голодомору в Україні. Всюди, весь час він особисто керував примусовим вилученням у селян продовольства», – засвідчив дослідник історії Акім Галімов.
Метою Голодомору було не лише «приборкання» українців, а й зміна етнічного складу ключових регіонів. Яскравим прикладом є Донбас, який на початку 30-х років був переважно україномовним. Дослідниця історії Голодомору Ніна Лапчинська надала шокуючі свідчення з архівних документів:
«У відомостях по Новопсковському району, зараз це Луганщина, який був виключно аграрним і заселений українським населенням, можна побачити помітки про порожні будинки, де українці загинули від голоду цілими родинами».
А потім на місце вбитих голодом українців організовано завозили російських колгоспників.
«Якщо ми говоримо про Донецьку область, то згідно документів, там пропонувалося заселити 35 сімей колгоспників з Івановської області, росія», – розповідає Лапчинська.
Саме ця політика переселення заклала основу для сучасної демографічної та політичної ситуації на Сході України.
Свідоме знищення українців у 1932–1933 роках стало прологом до масштабних репресивних акцій, які почалися пізніше. Історик Олег Бажан зазначив, що «з літа 1937 року радянські органи державної безпеки почали проводити репресивні акції по національних лініях. Найбільше постраждали німці, поляки, греки, латиші та українці». Це підтверджує системний, а не випадковий характер репресивної політики кремля проти неросійських народів.
День пам’яті жертв Голодомору – це не просто день жалоби. Це нагадування про те, що свобода, мова та національна свідомість завжди були мішенню для імперської політики. Пам’ятаючи про цей злочин, українська нація зміцнює свою ідентичність і вчить майбутні покоління цінувати свою незалежність.
Багато років кремль намагався приховати масові штучні голоди в Україні. Як більшовики, влаштовуючи голод, намагалися підкорити українців, і які жорстокі методи радянського режиму використовує росія сьогодні, дивись у спецвипуску «Загубленого світу» до «Дня пам'яті жертв Голодоморів» просто зараз:
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: