Тривале перебування у такому середовищі без спеціального кисневого обладнання призводить до стрімкої деградації життєво важливих систем організму.
Перші симптоми гірської хвороби проявляються ще на відносно невеликих висотах: серцебиття пришвидшується, виникає запаморочення, нудота та сильний головний біль. Проте на підступах до вершини Евересту починається справжній жах – гіпоксія. Мозок недоотримує кисень, що призводить до набряку та важких когнітивних порушень. Спортсмени втрачають здатність адекватно оцінювати реальність, забувають елементарні навички безпеки та стикаються з потужними галюцинаціями.
Українська альпіністка Антоніна Самойлова, яка тричі стояла на вершині Евересту, добре знає ціну таких сходжень. Вона планувала безкисневий підйом, проте важко захворіла на COVID-19 під час акліматизації.
«Моя експедиція тривала 42 дні. В якийсь момент через COVID-19 моя вся експедиція стала під питання. Я спускалася, лікувалася, а потім поверталася знову», - згадує альпіністка.
Антоніна досі пам'ятає, як погано тоді вона почувалася.
«Кисень – це життя. І чим менше у тебе кисню, тим менше цього життя в собі ти відчуваєш. Тобто життєвих та фізичних сил. От візьміть своє найгірше похмілля в житті і помножте його ще на 10. Ось так приблизно виглядає гіпоксія», - описала відчуття кисневого голодування на критичній висоті Антоніна Самойлова.
Робота організму в такому стані нагадує повільне згасання. Навіть прості дії, як-от застебнути куртку чи підняти ногу, вимагають титанічних зусиль.
Які моторошні ілюзії змушують альпіністів відмовлятися від порятунку? Що таке феномен третьої людини, який забирає життя на високогір'ї? Більше про це дивіться у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру об 11:50 на телеканалі 2+2!