Але ця гірська система насправді живе власним стрімким ритмом. Вона росте, змінюється, руйнується і знову народжується. Місцеві племена, науковці та шукачі пригод давно зрозуміли: Гімалаї — це не просто гори. Це окрема планета, де кожен метр висоти має свою історію.
Цікаво, що століттями висоту гір рахували разом із товщею льодовиків. І коли за останні десятиліття льодовики втратили майже сорок сантиметрів, учені помітили парадокс: самі гори… виросли. Приблизно на п’ять міліметрів за рік. Це результат того, що індійська та євроазійська тектонічні плити продовжують зіштовхуватися — процес, який триває вже десятки мільйонів років.
Тектоніка підіймає гори догори, а клімат руйнує льодовики в рази швидше. Два процеси, які не залежать один від одного, але разом перетворюють Гімалаї на регіон, що змінюється швидше, ніж будь-де у світі.
Місцеві гігантські льодовики — це водяні резервуари масштабу континенту. Вони живлять річки, здатні змінювати ландшафт за лічені хвилини. І саме це робить регіон водночас унікальним і небезпечним.
Геологиня Галина Кремінська пояснює: «Гімалаї – це, умовно, ще одна Антарктида, тому що це третя за розміром локація, де така велика кількість льодовиків і в тому числі прісної води. Це справді масштабна проблема, адже танення льодовиків запускає інтенсивні ерозійні процеси, особливо у високогірних районах та на територіях, що безпосередньо межують із льодовиковими масивами».
І ці процеси вже дають про себе знати.
У червні 2013 року аномальні дощі прискорили танення льодовиків, і потоки бруду та каміння накрили селища, дороги, туристичні маршрути. Майже сто тисяч людей опинилися заблокованими в горах, а стихія забрала тисячі життів. Квітень 2015-го став ще одним ударом: потужний землетрус перетворив Катманду на хаос, зруйнував храми та оселі, а мільйони людей залишив без даху над головою.
У цьому мінливому світі кожен намагається знайти свою відповідь. Місцеві шамани проводять ритуали, щоб «умиротворити гори» — для них зсуви та поштовхи це мова землі, до якої треба прислухатись. Науковці ж покладаються на вимірювання, дані та технології. У регіоні працює міжнародний центр комплексного розвитку гір — унікальна команда гляціологів, метеорологів, екологів та інженерів.
«Ми встановили мережу метеостанцій для моніторингу умов у горах. Інформація з них допомагає зрозуміти, що відбувається на великих висотах. І що це означає для річок в регіоні та людей, які живуть нижче за течією», - пояснює Емі Гласмайєр, супроводжує дослідницькі експедиції.
Робота цієї команди охоплює величезну територію — адже в Гімалаях близько 54 тисяч льодовиків. Дрони створюють сотні детальних знімків під час кожного прольоту, дозволяючи відстежити зміну товщини льоду. У льодовики вбивають бамбукові стрижні, щоб точно виміряти, скільки снігу випало за сезон і який об’єм криги зник. Це точна, копітка робота, без якої неможливо зрозуміти майбутнє регіону.
Гімалаї — це місце, де зіткнулися дві сили: давня тектоніка й сучасні кліматичні зміни. І кожна вершина, кожен льодовик, кожен зсув — це нагадування, наскільки тендітною є рівновага між людиною та природою.
Чи здатні ми встигнути за змінами, що відбуваються в найвищих горах світу? Які ще загадки приховують ці крижані велетні, що ростуть попри все? Про все це ти можеш дізнатися у випуску проєкту «Загублений світ» просто зараз.
Loading...
Не пропусти! Щопонеділка нові випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 17:15 на телеканалі 2+2!
Читай також: