Грає на гітарі та пише вірші: чоловік із пересадженим серцем отримав і звички старого власника органу

Загублений світ

Із трансплантацією переходить й чужа душа?..

Едуарду Соколову у 35 років вимушено провели пересадку серця. По поверненню додому з лікарні, він почав щоночі бачити один і той самий сон.

«Я бачу себе молодим чоловіком, у військовій формі. Намагаюсь закінчити військовий ВНЗ і ніяк не можу цього зробити - каже Едуард Соколов, який вже 13 років живе із пересадженим серцем. – Уві сні мене оточують люди, яких я не знаю. І там я – вічний курсант. Бачу постійно якийсь паркан, річку…»

А потім, несподівано для себе і оточуючих, колишній майстер електроцеху почав грати на гітарі та відкрив у собі талант письменника. Шокований раптовими змінами, чоловік провів власне розслідування та дізнався, чиє серце б’ється у його грудях.

Що такого вдалося з’ясувати чоловікові, через що у нього відняло дар мови? Чи дійсно із донорськими органами може переходити і чужа душа? А також – інші не менш вражаючі історії людей, які відчували схожі події з Едуардом? Дивись захоплюючий сюжет проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Loading...

Дивись також:

Не пропусти програму «Загублений світ» в ефірі телеканалу 2+2 з понеділка по четвер, о 16:50!

Навколо масонів стільки туману, що розгледіти за ним реальних людей майже неможливо. Здається, що вони — герої голлівудських трилерів про світову змову, а не реальна організація з багатовіковою історією.
Поки ми переймаємося глобальним потеплінням, на нашому континенті існує місце, яке просто проігнорувало всі кліматичні катастрофи останніх десяти мільйонів років.
Коли чуєш слово «масони», уява малює картинки з пригодницьких фільмів: похмурі підземелля, люди в каптурах, дивні знаки та змови, що вирішують долі цілих народів. 
Коли місто під ударом, сила не лише у м’язах, а у відвазі та рішучості...
Під товщею води Чорного моря, якою ми звикли милуватися з набережних, ховається механізм, здатний перетворити сучасне сталеве судно на купу брухту за лічені хвилини. І мова не про шторми, до яких усі звикли.