Вершиною тодішньої інженерної думки вважалися величезні дирижаблі та монгольф'єри. Їхній політ повністю залежав від сили вітру, а маневреність залишала бажати кращого. У 1886 році, поки науковий світ шукав рішення, Жуль Верн опублікував роман «Робур-Завойовник», де запропонував власну, революційну концепцію.
На сторінках твору з'явилося летюче судно «Альбатрос». Воно трималося в небі не за допомогою балонів з легким газом, а виключно завдяки потужній системі пропелерів. Письменник описав конструкцію, яка здійснювала вертикальний зліт завдяки десяткам гвинтів, встановлених на палубі. Фактично, за довгі десятиліття до історичного польоту братів Райт і за понад століття до комерційного виробництва перших квадрокоптерів, Верн намалював ідеальний технічний концепт сучасного дрона.
Сьогодні ідеї з роману стали невід'ємною частиною нашого життя. Багатогвинтові безпілотні платформи здійснили революцію у військовій справі, ставши очима артилерії. Водночас промислові дрони зі штучним інтелектом автономно патрулюють кілометри енергомереж, а повітряні кур'єри доставляють критично важливі медикаменти у важкодоступні регіони. Механізм, який позаминулому столітті вважався красивою ілюзією письменника, трансформувався в одну з головних технологій сучасності.
«Література, кіно – вони формують певні образи. Ці образи подобаються людям. Люди починають створювати на них запит, і тоді вже інженери і винахідники починають все це створювати», – переконаний письменник та філософ-футуролог Олексій Толкачов.
Та якщо ідею літальних апаратів світ сприйняв як пригодницьку літературу, то який рукопис Жуля Верна видавці категорично відмовилися друкувати, злякавшись пророцтв? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!