Як не дивно, вислів "Гроші не пахнуть" напряму пов’язаний із запахом. Він з’явився, коли римський імператор Веспасіан запровадив податок на туалети. Син імператора почав обурюватися, мовляв, надто вже незвичні побори батько вигадав для поповнення державної скарбниці. Тоді Веспасіан взяв монету з перших прибутків, підніс її до носа сина і запитав: "Пахнуть?". Син сказав – "Ні".
Як правило, податки – це насилля. Бажання будь-якої держави забрати ваші гроші.
Олександр Охріменко, економіст
Будь-який податок, навіть найдивакуватіший, має на меті примноження державної скарбниці. Найдивакуватіший та водночас дієвий податок вигадали в легендарній Венеції. В острівному місті, де повно туристів, з кав’ярень збирають податки на тінь, що падає від парасолей.
Податок на повітря.
Платити за повітря мали власники високих будівель у Візантії. Чим вище маєток, тим товщий гаманець потрібно було мати власнику палацу.
Податок на сонце.
На Балеарських островах приватизували сонце! Із туристів на відпочинку стягують особливий податок. За один день на курорті відпочиваючий повинен сплатити 1€. Місцева влада цей податок пояснила так: на покращення екологічної ситуації.
Податок на гіпс.
Щоби покататися в Австрії на лижах, слід мати не лише гроші на спорядження. Кожен спуск з гори країна обклала податком на гіпс. Його має сплатити кожен лижник, а пов’язане таке рішення із травмами. У випадку травмування гроші витрачають саме на гіпс. У країні підрахували: лікування шибайголів обходиться в 1 мільярд доларів на рік.
Податок на мир.
Хочете миру? – платіть. Мир у Гвінеї коштує мешканцям 17€ на рік. Хоча більшість чоловіків не проти постріляти у сусідів, адже 17€ для цієї бідної країни сума чимала.
Податок на секс.
Квартал червоних ліхтарів – саме те місце, де діє цей податок. Щоправда, жриці кохання працюють тут як приватні підприємці і мають свою профспілку.
Більше цікавого дивіться у Загубленому Світі на 2+2.