Масштаби його полігамії в язичницький період правління вражають навіть досвідчених дослідників старовини. Згідно з найдавнішими писемними пам'ятками, зокрема «Повістю минулих літ», київський правитель мав неймовірну кількість жінок. За найскромнішими підрахунками літописців 11-12 століть, офіційних дружин у нього було від трьох до восьми, а от кількість наложниць сягала астрономічної цифри – близько 800. Деякі ж пізніші історичні документи доводять це число до 1100 осіб.
Варто розуміти контекст епохи. Наприкінці 10 століття тисяча людей – це населення повноцінного середньовічного міста. Уся ця величезна кількість жінок функціонувала як єдиний механізм, створений виключно для задоволення потреб і підкреслення статусу одного чоловіка. Численний гарем був прямим доказом політичної ваги лідера, його заможності та спроможності утримувати величезний двір.
Таку кількість людей неможливо було розмістити в одному місці, тому князь розділив свій «жіночий двір». Замість одного велетенського палацу він створив одразу кілька резиденцій навколо столиці.
«Володимир мав гареми у трьох різних місцях: містах Вишгород та Білгород (сучасне селище Білогородка, недалеко від Києва), а також – селище Перестове. Літописець вказав, що у містах налічувалося близько 300 наложниць, а у селище – було їх 200», — пояснив історик Артур Бабенко.
Логістика утримання таких резиденцій вимагала колосальних витрат з державної скарбниці. Кожне з цих міст мало забезпечувати наложниць житлом, їжею, охороною та прислугою.
Але що сталося з цією величезною армією жінок після того, як князь раптово вирішив змінити державну релігію і прийняти християнство? Більше про це – у новому випуску проєкту «Загублений світ».
Loading...
Не пропусти! Щонеділі нові випуски інформаційно-пізнавального проєкту «Загублений світ», що занурюватимуть кожного у захопливі історії, неймовірні відкриття та таємниці, які формують наш світ. Дивись прем’єру о 12:00 на телеканалі 2+2!