6 000-річний храм та загадковий золотий виріб: в Україні знайшли унікальні артефакти трипільської культури

Загублений світ

Це відкриття внесли до десятки найкращих у світі…

Трипільська культура, також відома як Трипільська цивілізація, була однією з найбільших та найрозвинутіших неолітичних культур, що існувала в добу 5-4 тисячоліття до н.е. Ця культура отримала свою назву від села Трипілля, на Київщині, де вперше були відкриті її залишки. А відкриття, яке було зроблено до початку повномасштабного російського вторгнення, на межі Кіровоградської та Черкаською областе стало сенсаційним. Українсько-британська археологічна експедиція розкопала залишки унікального трипільського храму, вік якого понад 6 тисяч років!

Новина миттєво облетіла світові засоби масової інформації. Двоповерхова споруда колись мала площу 1200 м². У ті далекі часи це була найбільша будова на європейському континенті. У 2015 році на шанхайському всесвітньому археологічному конгресі це відкриття внесли до десятки найкращих у світі. А потім археологи, історика та релігієзнавці навіть створили макет-мініатюру, який є точною копією трипільського храму.

А неподалік від храму археологи виявили золотий виріб. Хімічний аналіз у лабораторії Оксфордського університету показав, що дорогоцінний метал було добуто неподалік легендарної Трої на території сучасної Туреччини.

Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

Гаваї асоціюються з нескінченним літом, білим піском і коктейлями під пальмами. Проте за лаштунками цієї сонячної ідилії ховається зовсім інша реальність. 
24122025
Космічний телескоп Джеймса Вебба знову підкинув науці проблему, яку неможливо ігнорувати. Астрономи зафіксували екзопланету, склад атмосфери якої не відповідає жодному відомому сценарію формування планет. 
Сьогодні важко уявити зимові свята без мерехтливих вогників на штучній або живій ялині. Проте, якщо відмотати час на триста років назад, ми побачимо зовсім іншу картину. У XVII–XVIII століттях головним героєм свята був він — величний і символічний дідух. 
Коли вечірнє небо затягує сутінками, а на столах з’являється перша з дванадцяти пісних страв, ми рідко замислюємося про походження цих традицій. 
Українська кухня завжди славилася своїми ковбасними традиціями, і серед усіх смаколиків особливе місце займає мацик…
У Києва розташувався музей живої історії «Мамаєва Слобода»…