6 000-річний храм та загадковий золотий виріб: в Україні знайшли унікальні артефакти трипільської культури

Загублений світ

Це відкриття внесли до десятки найкращих у світі…

Трипільська культура, також відома як Трипільська цивілізація, була однією з найбільших та найрозвинутіших неолітичних культур, що існувала в добу 5-4 тисячоліття до н.е. Ця культура отримала свою назву від села Трипілля, на Київщині, де вперше були відкриті її залишки. А відкриття, яке було зроблено до початку повномасштабного російського вторгнення, на межі Кіровоградської та Черкаською областе стало сенсаційним. Українсько-британська археологічна експедиція розкопала залишки унікального трипільського храму, вік якого понад 6 тисяч років!

Новина миттєво облетіла світові засоби масової інформації. Двоповерхова споруда колись мала площу 1200 м². У ті далекі часи це була найбільша будова на європейському континенті. У 2015 році на шанхайському всесвітньому археологічному конгресі це відкриття внесли до десятки найкращих у світі. А потім археологи, історика та релігієзнавці навіть створили макет-мініатюру, який є точною копією трипільського храму.

А неподалік від храму археологи виявили золотий виріб. Хімічний аналіз у лабораторії Оксфордського університету показав, що дорогоцінний метал було добуто неподалік легендарної Трої на території сучасної Туреччини.

Подробиці – дивись у сюжеті проєкту «Загублений світ» просто зараз:

Також не пропусти щопонеділка о 17:00 на 2+2 виходять прем’єрні випуски інформаційно-пізнавальної програми «Загублений світ», присвячені українцям – нації незламних і нескорених, що гідно виборюють своє майбутнє.

Дивись також:

25062026
Паризьке поліцейське управління кінця 19 століття нагадувало конвеєр із хаосу та безсилля. 
На початку 20 століття уявлення європейської науки про мамонтів та льодовикову добу було кардинально змінено завдяки випадку в маленькому прикарпатському селі Старуня, що на Франківщині. 
Давні греки колись називали Азовське море Меотидою, що означало «годувальниця», а римляни через його невелику глибину зневажливо іменували Меотійським болотом.
Легенди про Всесвітній потоп присутні у культурах багатьох народів світу, проте тривалий час історики вважали їх виключно релігійними чи поетичними метафорами. 
25062026
Іноді найгучніші археологічні відкриття з’являються не серед руїн храмів чи стародавніх міст, а просто під звичайними полями...