Спецслужби здатні засекретити навіть мега-катастрофи, свідками яких були тисячі людей. 13 березня 1961 року історики охрестили «чорним понеділком». Цього дня посеред Києва сталася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії Радянського союзу. Хвиля багнюки заввишки в 9-поверховий будинок за лічені хвилини залила столичний район Куренівку. Тут були заживо поховані сотні людей під багатометровим шаром рідкого бруду.
Потужна хвиля з 4 млн тон багнюки знищувала все на своєму шляху. Одноповерхові будинки та трамваї пливли наче іграшкові. За офіційною версією у Куренівській катастрофі загинуло 145 осіб, насправді ж, кількість жертв перевищила 1500 осіб.
Грандіозна трагедія, що вбила сотні людей в самому центрі Києва замовчувалася понад 30 років. Про це було заборонено писати в пресі, обговорювати публічно та навіть проводити панахиди за загиблими.
За 10 років до трагедії, у 1950 році, виконком міськради Києва ухвалив скандальне рішення №582 «Про заповнення Бабиного Яру відходами Петрівських цегельних заводів». Місце для звалища вибрали невипадково. Під час окупації Києва нацисти здійснили у Бабиному Яру масові розстріли євреїв. У повоєнні роки євреї, для яких це місце стало сакральним намагалися створити тут меморіальний комплекс, однак, у цей час Ізраїль, який Сталін планував зробити своїм сателітом на Близькому Сході, пішов на зближення зі США. Щоб помститися ізраїльтянам в СРСР почалися гоніння євреїв: єврейських лікарів показово репресують за сфабрикованими справами, єврейській молоді забороняють навчатися у столичних вишах, а місце жалоби «Бабин Яр» заливають відходами, щоб влаштувати на цьому місці радянський парк розваг.
Як через неадекватні дії київської міської ради та рішення з Москви Київ перетворився на місце великої катастрофи? Свідчення очевидців та істориків – у сюжеті програми «Загублений світ»
Loading...
Дивися також: