Дар’я Легейди — українська актриса театру та кіно. У пригодницькому серіалі «Пригоди козака Виговського» вона зіграла Віталіну — яскраву й норовливу дочку кошевого, яка опиняється в центрі любовних і пригодницьких перипетій.
Напередодні прем’єри акторка розповіла, чим її зачепила історія про молодого Виговського, як вона почувалася у складних історичних костюмах, чому зйомки у ванній у спеку стали справжнім випробуванням, та пояснила, чому за образом Віталіни насправді ховається сильна, ніжна й пристрасна жінка, яка ще вчиться пізнавати й цінувати себе.
Чим вас зачепив сценарій?
Та частина, з якою я ознайомилася, сподобалася мені своєю легкістю, ненав’язливістю, тим, що це історія про пригоди, про сміх і радість, про щось легке порівняно з тим, що відбувається навколо.
Ви відразу пробувалися на роль Віталіни?
Так, і вона мені відразу сподобалася тим, що це непроста дівчина, з характером. Тому було над чим пофантазувати, щоб зробити образ знайомим, цікавим і неоднозначним. Моя Віталіна — це такий узагальнений образ жінок, які чомусь ще не приймають себе та свою цінність, шукають більше зовні, ніж всередині. Мені здається, вона — свого роду жертва модних віянь того часу, трендів та громадської думки. Але насправді вона дуже віддана, ніжна, пристрасна і сильна. Просто поки що не пізнала себе.
Що найбільше запам’яталося зі знімального майданчика, які курйози траплялися?
Мені особливо сподобався знімальний день, коли мені пощастило покататися верхи, бо я дуже люблю коней. А ще в одній зі сцен мені довелося дуже довго лежати у ванні з гарячою водою у шалену спеку. Я з неї вилізла ледь притомна. Оскільки ми багато знімали просто неба, то траплялося, що птахи псували нам костюми, чим додавали роботи костюмерам. А ще на знімальному майданчику панувала невимушена атмосфера, ми багато сміялися з партнерами. З Віталієм Ажновим ми так розпалилися під час сцени, що довго не могли заспокоїтися.
Як вам працювалося в кадрі з Артемом Пльондером?
Ми вперше зустрілися на цьому проєкті, і я відразу відчула комфорт і професіоналізм у всьому. У нас були різні «любовні» сцени, і для їх втілення важлива взаємодія з партнером. З Артемом ми могли швидко домовитися, що і як робити, а то й зовсім без домовленостей зробити все швидко й безболісно з першого дублю. Я вважаю, що мені пощастило з партнерами в цьому проєкті.
Для вашої героїні створювали ексклюзивні костюми. Як ви себе в них почували?
Костюми Віталіни для мене — це не занурення в епоху. Вони для мене — як фантазія на тему того, які бренди носить заможня шанувальниця моди того часу. Мені особисто дуже хотілося більше українського у своїх образах. Але ж моя героїня — представниця шляхти, вона слідує європейським трендам.
Найбільше мені сподобалася сукня, яку шили за моїми мірками: така смарагдова пишна з червоно-білою вишивкою. Насправді більшість моїх костюмів були дуже гарними, що вже й казати. Це просто мрія будь-якої дівчинки — зніматися в такій красі. Хоча багатошарові костюми та корсети не дуже зручно носити у повсякденному житті. Мені особисто було найнезручніше в корсетах і пишних зачісках. Але якщо говорити загалом, то історичний контекст у костюмах — це моя найбільша любов. Я мрію про ролі в історичних проєктах. Різні епохи — це моє.
А який стиль одягу вам близький у повсякденному житті? Чи дозволяєте ви собі зараз такі радості, як нова гарна сукня?
Я дуже люблю сукні: і носити, і купувати їх, якщо я не перебуваю в емоційній ямі. Дуже важливо робити для себе прості речі. Займатися спортом або фізкультурою, спати, коли це можливо, і правильно харчуватися. Людей, які поділяють з тобою контекст і реальність. Книги та кіно. Усе те, що допомагає відволіктися й трохи розвантажити голову.
Чому варто подивитися серіал «Пригоди козака Виговського»?
Тому що його створювали добрі люди в надії на те, що серіал трохи розважить і розвантажить глядачів у важкі, нестерпні часи. Принесе тепло, посмішку і, можливо, бажання потім щось дізнатися про Виговського чи інших наших героїв саме в історичному контексті, цікавитися нашою історією.