Після поразки Івана Мазепи у бою із московським царем Петром, частина українських земель перейшла у володіння до зрадника українського гетьмана – козацького полковника Гната Ґалаґана. Серед них було і село Сокиринці на Чернігівщині, де онук, Іван Ґалаґан, побудував свій перший маєток. Цікавим є той факт, що, незважаючи на величезний російський вплив, він плекав свою українську ідентичність і пам'ять про предків.
«Те що українська ідентичність була важливою для галаганів підкреслює один артефакт, який належав Івану галагану. – розповів дослідник історії Акім Галімов. – Він придбав унікальну річ, яка оспівувала українську ідентичність, – ляльковий театр. Купили вони його у студентів Києво-Могилянської академії, які 250 років тому приїхала до Сокиринців на Різдво, щоб влаштувати там різдвяну виставу».
Цікаво те, що всі персонажі, що були в цьому ляльковому театрі – це класичні персонажі українського різдвяного вертепу. Наприклад, головним героєм другої дії є козак, його фігурка найбільша. Також є цар Ірод, який одягнений в тканину з позолотою. Але, насправді, значимість цих ляльок величезна і не лише через те, що їм чверть тисячоліття.
«Лише уявіть, вся ця краса була зроблена лише в контексті студентської творчості. Все це не в'яжеться з міфами про українську хуторянську культуру. Насправді цей ляльковий театр має для нас українців таке саме значення, як і театр Глобус для британців, що пов'язаний з Вільямом Шекспіром. Ми маємо віддати належне Івану Ґалаґану – попри те, що він був онуком зрадника, все ж таки в Сокиринцях він зберіг цю частинку нашої української ідентичності», - каже Акім Галімов.
Сьогодні цей унікальний артефакт перебуває в музеї Театрального музичного та кіномистецтва України в Києві.
Більше про родину Ґалаґанів та про те, як їх винищило прокляття – дивись у проєкті «Українські палаци. Золота доба» просто зараз:
Читай також:
- «Ніхто ж бо не визискував підданих більше, ніж Польща»: архівні записи Альберта Радзівіла про повстання Хмельницького
- «Богдан Хмельницький користувався посудом з людських кісток»: як працювала пропаганда у 17-му столітті?
- Вілла Терещенків: сто років тому в селі під Житомиром вирощували ананаси та пекли французьку випічку