Тиха катастрофа в тилу – демографічна криза в Україні: дані, які шокують

Україна сьогодні

Те, що відбувається зараз – це не криза, а трагедія… 

Війна в Україні – це не лише про втрачені життя на фронті, а й про тиху демографічну катастрофу, яка відбувається в тилу. Низька народжуваність, масова еміграція та висока смертність – це лише деякі з факторів, які призвели до того, що населення України скоротилося майже на 10 мільйонів осіб за останні роки. 

«Я б назвала нашу ситуацію – демографічною трагедією, – розповіла в проєкті «Україна сьогодні» колумністка Карина Клишун, яка досліджувала питання народжуваності в Україні і світі.

Повномасштабне вторгнення росії стало потужним каталізатором демографічної кризи. Мільйони українців були змушені покинути свої домівки, шукаючи притулку за кордоном.

«Три дні тому прикордонники зафіксували найвищий показник українців, які виїхали за кордон – 150 000 людей за один день. Українську мову наразі можна почути у будь-якому куточку Європи», - зазначає Карина Клишун. 

Вона підкреслює, що виїжджають переважно жінки дітородного віку, діти, які от-от вийдуть на ринок праці та чоловіки призовного віку, які незаконно перетинають кордон. 
Проте війна – це лише одна зі складових цієї складної проблеми. Ще до повномасштабного вторгнення в Україні спостерігалася тенденція до зниження народжуваності та зростання смертності. І з кожним роком дослідники спостерігають лише погіршення ситуації. Наприклад, у першому півріччі 24-го року співвідношення народжувано та смерті дорівнює 286 смертей на 100 народжень.

«Перший рік війни також 263 померлих, у 2023-му році здається 265. – стверджує вчений-демограф Олександр Гладун. – На початок 2025-го ми, скоріше за, все отримаємо ще більш вражаючі цифри». 

Він зазначає, що така диспропорція є вкрай тривожною і свідчить про глибоку демографічну кризу. Більше про це – у випуску проєкту «Україна сьогодні»:

Читай також:

Чисельна перевага ворога нічого не варта, коли на твоєму боці правда, рідна земля і холодний розрахунок великого полководця.
Понад шість століть Мачу-Пікчу стоїть високо в Андах, ігноруючи закони сучасної інженерії та руйнівну силу природи. 
Музеї зазвичай асоціюються з тишею, історією та повагою до минулого…
Світ звик думати, що велика війна — це те, що відбувається десь далеко або лише в підручниках історії. Проте сьогодні на мапі Європи є точка, де напруга відчутна майже фізично. 
Ми звикли думати, що історія — це лише нескінченні битви та переділ кордонів, але справжні революції часто відбуваються в кабінетах писарів та майстернях іконописців.