Подейкують, що перед смертю Полуботок нібито заповів українському народу дві діжки, набиті золотими монетами. Ці скарби, за легендою, він поклав на зберігання під шалені відсотки у Банку Англії. За три століття, що минули, набігли не просто мільйони, а мільярди, а то й трильйони фунтів стерлінгів!
Найбільш інтригуючий факт цієї історії: за підрахунками, у разі повернення цих коштів в Україну сьогодні, кожен громадянин нібито зможе отримати по 38 кілограмів чистого золота! Звучить як фантастика, чи не так? Але ж звідки у козацького полковника з XVIII століття могли взятися такі шалені гроші?
Павло Полуботок не просто успадкував, а систематично нарощував свої статки. Після смерті батька (близько 1690 року) чернігівський полковник активно продовжував скуповувати маєтності, перетворюючи себе на одного з найзаможніших представників козацької старшини.
Як пояснив дослідник історії Акім Галімов, Полуботок був справжнім інвестором своєї епохи.
«Кошти, які йому вдавалося заробити з рангових маєтків (тих, які надавалися на час служби), він вкладав у придбання нових приватних земель. Це дозволяло йому не лише збільшувати доходи, але й передавати багатство у спадок своїм дітям, оминаючи імперські заборони. Залежні селяни сплачували збори і податки. Велася жвава торгівля. Крім того, у скарбницю полковника надходили доходи від численних млинів, корчем, кузень та інших промислів. Свої резиденції, котрі називалися двори з хоромами, Полуботок мав у багатьох населених пунктах Лівобережжя».
Проте, ключовою статтею доходу, яка, ймовірно, і дозволила Полуботку зібрати казкове багатство, була міжнародна торгівля. Козацька старшина, як виявляється, торгувала не лише традиційними для України товарами — зерном, медом та воском. Вони вивозили на експорт дьоготь, тютюн, селітру, а також... загадковий «білий порошок» - поташ.
«Це хімічна сполука, яка сьогодні має назву карбонат калію. Він є основою калійних добрив, а виготовляють його на багатьох підприємствах хімічної промисловості. Але у часи козаччини поташ можна було дістати лише через переробку деревного попелу», — розповідає дослідник Акім Галімов.
Цей «білий порошок», або поташ, був надзвичайно цінним товаром для Європи, оскільки використовувався у виробництві мила, скла, пороху та фарб. Контролюючи експорт такого стратегічного продукту, Полуботок та інші представники старшини отримували колосальні прибутки.
Ця фінансова «імперія» і могла стати джерелом тієї легендарної суми, що нібито досі чекає на українців у Великій Британії.
Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також:
- Залишили Україні містичні скарби, які не дають спокою вже 300 років: хто такі Полуботки?
- «Кожен українець зможе отримати по 38 кг золота»: спадок Полуботка, який обговорювали навіть у Верховній Раді
- Сучасний радар і 200-річні звіти з архівів рф вказали на середньовічну Одесу: як і де археологи відкопали Хаджибей?