Так сталося у 1930 році, коли український археолог Володимир Грінченко зробив сенсаційну знахідку поблизу Запоріжжя. Те, що він розкопав на околицях села Вознесенка, відкрило двері до розуміння одного з найзагадковіших періодів нашої історії – часу, коли степами кочували могутні народи.
«Уявіть собі картину, що відкрилася археологу. У центрі кам'яного валу — прямокутна споруда, оточена кільцем із каменів. По всьому периметру розкидані уламки кераміки та ціла купа кісток коней. Але найголовнішим було інше: яма зі справжнім скарбом. Вона містила залізні, бронзові, срібні та навіть золоті речі, перемішані між собою. Усе це було вкрите слідами вогню і, що найцікавіше, пронизане трьома мечами», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Грінченко зробив висновок, що це елементи поховального обряду заможного воїна або вождя, а сліди вогню свідчили про трупоспалення. Коли скарб ретельно дослідили, виявилося, що одне лише золото важило 1 кг 200 г! Серед срібних речей привертала увагу фігура орла, що збереглася майже ідеально.
Цю унікальну пам’ятку датували широким часовим діапазоном — VII-X століттями. Такий проміжок у 300 років одразу породив безліч гіпотез.
Хто ж міг бути похований з такими почестями в самому серці українського степу? Одна з найпопулярніших версій, яка захопила істориків, полягає в тому, що це могила Аспаруха — хана кочового племені булгар.
Як розповідає український відеоблогер, педагог, методист з історії, співавтор підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл, а також автор популярного YouTube каналу з історії «Vox Veritatis» Віталій Дрібниця, булгари прийшли начебто з Північного Кавказу, де в них був їхній ареал, екологічна ніша:
«Частина цього народу рушила на північ і заснувала державу Велика Болгарія на території сучасного Татарстану. Інша ж частина попрямувала на південь і завоювала владу над слов'янськими племенами, створивши сучасну Болгарію. Саме булгари дали їм свою політичну назву, хоча і були швидко слов'янізовані».
Переміщаючись із Кавказу на Балкани, булгари не просто пройшли транзитом через українські степи. Вони десятиліттями контролювали ці території, і це було не просто тимчасове панування. Вони тримали під контролем не лише південь, а й майже все лівобережжя сучасної України. І цьому є численні археологічні підтвердження.
Які саме – дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: