Наприкінці 90-х років Україна переживала справжній культурний бум. З'явилися десятки талановитих українських виконавців та гуртів, таких як Наталія Могилевська, Ані Лорак, Олександр Пономарьов, Марійка Бурмака, «Плач Єремії», «Тартак», «Воплі Відоплясова» та «Піккардійська Терція». Українські артисти збирали повні зали не тільки вдома, але й у росії, де їхні виступи сприймалися як щось цілком природне.
«Росію тоді використовували наші зірки як можливість заробити гроші», - згадує продюсер Ігор Кондратюк.
Проте вже на початку 2000-х ситуація почала кардинально змінюватися. Українські медіа заполонили російські пісні та серіали.
«Деякі керівники телеканалів стверджували, що це саме те, чого хоче український глядач, адже рейтинги свідчили про високу популярність російського контенту», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Але чи справді українці самі хотіли слухати Кіркорова та Лепса? Чи, можливо, за цим стояла цілеспрямована політика з русифікації?
«У 2000-х роках стало модним запрошувати на керівні посади телеканалів росіян. Саме вони формували політику українських каналів і радіостанцій, віддаючи перевагу російськомовному продукту. Завдяки цьому російські виконавці ставали надзвичайно популярними в Україні, що гарантувало їм аншлаги на концертах», - розповів Акім Галімов.
Водночас українські співаки та артисти продовжували їздити на заробітки до росії. Таким чином, весь той бум української музики, який вирував у 90-х, поступово зійшов нанівець. Для творчих людей склалася ситуація, коли для досягнення успіху потрібно було творити російською мовою.
«Я думаю, що можна було простежити певну російську ідеологічну програму. Ми відійшли від Радянського Союзу, але знову повернулися під стовідсотковий вплив росіян. – вважає Ігор Кондратюк – Очевидно, вони ідеологічно на це тиснули через менеджерів каналів, мабуть, через радіостанції тощо. Думаю, що ФСБешники зрозуміли, що якщо не тиснути на Україну в цій царині поп-культурній, то Україна для них буде втрачена».
Ці слова змушують задуматися над тим, як російська поп-культура змогла заполонити український інформаційний простір та витіснити з нього українських виконавців. І чи було це випадковістю, чи спланованою акцією з метою впливу на українську ідентичність?
Більше про це – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: