В Україні знаходиться одне з найбільших у світі родовищ титану – Стремигорівське, що на Житомирщині. І це лише один з козирів, які має наша країна. Титан – це не просто метал, це стратегічна сировина, без якої неможливий розвиток сучасної промисловості та оборони.
Легкий, міцний, стійкий до корозії – титан використовується всюди: від космічних кораблів до медичних імплантатів. Без нього не обійтися в авіабудуванні, енергетиці, нафтовидобуванні. 3D-принтери, ноутбуки, смартфони, навіть пластик і гума – усе це потребує титану.
«Запаси ільменіту, з якого видобувають титан, в Україні становлять 5,9 млн тонн, або 20% світових запасів. Більше лише в Китаї. Але сировина – це лише початок. Вартість титану зростає в геометричній прогресії з кожним етапом переробки», - розповів дослідник історії Акім Галімов.
Шлях титану: від руди до зброї
Перший крок – концентрат. З нього виробляють діоксид титану, який використовується в цивільних цілях: фарби, зубна паста, папір, косметика. Але це лише 95% видобутого титану. Решта 5% – це стратегічний титан, який йде на потреби оборонки.
З діоксиду титану виробляють титанову губку, а потім – металевий титан. Саме він використовується в ракетах, танках, сучасних гаубицях, літаках Boeing та Airbus. Титан – це кров оборонної промисловості.
«Виробництво металевого титану – складний і енергозатратний процес. Але Україна має потужний потенціал у цій галузі. Іршанський та Вільногірський комбінати, які раніше належали структурам Дмитра Фірташа, тепер перебувають під управлінням держави і можуть зацікавити іноземних інвесторів», - зазначив Акім Галімов.
Крім того, є Малишевське та Стремигорівське родовища, які також можуть стати магнітом для інвестицій. Особливо Стремигорівське, запаси якого оцінюються в 1,2 млрд тонн титановмісної руди.
«Україна має всі шанси стати ключовим гравцем на світовому ринку титану. Для цього потрібно залучити інвестиції, модернізувати виробництво та налагодити ефективне управління родовищами», - вважає Галімов.
Більше про корисні копалини України та їхню історію дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: