1649 рік приніс визнання трьох воєводств, але разом із тріумфом прийшла жорстока бюрократія: місця в офіційних списках-реєстрах вистачило не всім. Тисячі загартованих у боях воїнів опинилися перед вибором: повернутися у кріпацтво або шукати нову долю на диких територіях.
Саме так, на стику великої політики та особистої драми, почалася історія Сум. Місто не виникло з порожнього місця за чиїмось мирним указом. Його коріння — у пороховому диму битви під Охматовим, відомої як Дрижипільська січа.
«Я б посилався на Михайла Грушевського. На його думку, заснування Сум напряму пов’язане з цією кривавою битвою», — пояснив історик та зірка проєкту «Комік плюс історик» Євген Мурза в розмові з дослідником історії Акімом Галімовим.
Коли земля під ногами буквально «дрижала» від артилерії та кінних атак, козаки зрозуміли: у межах тогочасної Гетьманщини їм стає затісно. Люди, які роками тримали в руках шаблі, не збиралися ставати покірними гречкосіями. Вони прагнули свободи, де могли б бути самі собі господарями.
Ватажком цих «нереєстрових» сміливців став Герасим Кондратьєв. Тривалий час точилися суперечки, звідки він прийшов: дехто згадував Галичину, але свіжі дослідження вказують на південь Київщини, район Білої Церкви чи Ставища. Саме він повів людей на схід.
«Це дійсно рідкісна історія, коли завдяки документам ми точно знаємо ім’я засновника. У 1655 році з’явилася «чолобітна» — офіційний запит козаків до московського царя, що фіксує їхнє прибуття», — зазначає Акім Галімов.
Важливо розуміти контекст: козаки йшли на вільні землі не як прохачі, а як професійна військова сила. Вони принесли з собою свою культуру та архітектуру. Символом цього став Воскресенський храм, закладений у 1696 році – це третя за віком автентична українська церква на всій Слобожанщині.
Попри те, що згодом під впливом імперської бюрократії прізвище засновника трансформувалося у «Кондратьєв», він сам ідентифікував себе інакше.
«Засновник міста — Герасим Кондратієв або Кондратієвич, як він сам писав у духівниці. Це були українці, русини за тогочасною термінологією, які прийшли з Гетьманщини будувати своє», — підкреслює Євген Мурза.
Отже, Суми — це не просто точка на карті, а результат великого виходу людей, які відмовилися жити за чужими правилами.
Більше цікавого про Суми, чого не пишуть в шкільних підручниках з історії, дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також:
- 1200 сторінок про Хмельницького у шведському архіві: історія, яку ховали від українців десятиліттями
- Цар їв кору дерев і благав турків про життя: в архівах Швеції знайдено доказ ганебної капітуляції Петра І
- Доказ, що ламає зуби пропаганді: у Швеції зберігається мапа, де Україна існує вже у 1648 році, а «росії» – немає