Легенди про її криваву помсту деревлянам за вбивство чоловіка, князя Ігоря, шокують навіть сьогодні. Але чи дійсно княгиня була такою безжальною, як її описують літописи? Або ж це лише майстерна пропаганда, що мала на меті залякати ворогів?
Після трагічної загибелі князя Ігоря, убитого деревлянами за надмірну жадібність, їхній князь Мал вирішив скористатися моментом і засватати Ольгу. Він відправив до Києва послів із зухвалою пропозицією.
«Мужа твого ми вбили, бо був він як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, тож іди но за нашого князя», - описується в літописі.
Реакція княгині була не менш зухвалою. Вона начебто спочатку прийняла послів із зовнішньою пошаною, наказавши наступного дня урочисто нести їх разом із човнами до палацу. Однак, на княжому подвір’ї вже чекала заздалегідь вирита глибока яма. За наказом Ольги послів разом із човнами скинули туди й засипали живцем. Чи могла ця подія статися насправді?
Дослідник історії Акім Галімов стверджує, що розгадати таємницю жорстокої розправи можна було б, знайшовши справжнє місце розташування палацу княгині.
«Якщо вдасться достовірно локалізувати місце палацу, можна було би дослідити і територію навколо. У пошуках слідів ями, куди, за словами літописця, скидали човни з послами. У цій ямі можна було би розпочати пошук ймовірних решток деревини, залишків кістяків чи інших артефактів, що могли би підтвердити або за їх відсутності спростувати легенду», — пояснює Галімов.
У 1970-1972 роках археологи стверджували, що знайшли фундаменти палацу Ольги на Старокиївській горі поруч з Десятинною церквою. Після досліджень фундаменти будівлі засипали. На рівні землі виклали каміння, що повторює обриси фундаменту, аби туристи могли уявити масштаб будівлі.
Однак, сучасні дослідження ставлять цю знахідку під великий сумнів. Національний історичний музей України на своєму сайті зазначає, що знайдені архітектурні деталі були помилково віднесені до часів правління княгині Ольги.
«За висновками дослідників, будівля з’явилася не раніше 12 століття, щонайменше на 150 років пізніше правління Ольги. Чи закопувала Ольга деревлянських послів живцем, так і залишається загадкою, бо досі не знайдено навіть палацу, в якому вона мешкала», — підкреслює Акім Галімов.
Тож виходить, що найперша і найстрашніша частина помсти Ольги за чоловіка не має жодного археологічного підтвердження. А це означає, що жорстока помста княгині Ольги може бути лише красивою, але вигаданою історією, що була створена літописцями, аби підкреслити її велич та силу.
Більше цікавої інформації про княгиню Ольгу дивись у проєкті дослідника історії Акіма Галімова просто зараз:
Читай також: