Історична місцевість Великий Луг, яка була затоплена понад 70 років тому радянською владою, почала активно відроджуватися, повертаючи свій первозданний вигляд. На місці колишнього водосховища знову з’явилися плавні, острови, протоки та молоді ліси. Тож, що росте на дні колишнього моря?
Дно колишнього водосховища, що оголилося після підриву, стало справжнім сюрпризом для вчених. На цій території, де ще нещодавно була вода, активно відновлюється рослинний світ.
«На оголеному дні за перші два роки з’явилося понад 300 видів квіткових рослин. Серед них ми бачимо дивовижні речі. Наприклад, газон із гірчака. Ця трава характерна саме для плавнів. Або щавель морський — дуже цікавий вид», - поділився своїми спостереженнями еколог з Дніпровського національного університету, Вадим Манюк.
Особливою знахідкою став смикавець скупчений — близький родич єгипетського папірусу.
«Це папірус, просто він менший, ніж той, що росте на Нілі. У них свої плавні, у нас свої, але це близькі родичі, — пояснює Вадим Манюк. — Ця рослинка не так часто зустрічається в Україні, але у Великому Лузі її популяція зараз дуже активно відновлюється».
Природа показує дива. Насіння, що роками дрімало в ґрунті, моментально проросло, і вже за перший рік тут з’явилися трильйони молодих дерев. Особливо вражаюче виглядає верба, пух якої буквально застелив колишнє дно. Це свідчить про неймовірні масштаби розселення насіння, що були невидимі раніше.
Водночас еколог звертає увагу на трагічну долю фільтруючих організмів — молюсків. Підрив ГЕС став для них катастрофою.
«Молюски — це ті організми, які відіграли найбільшу роль для нас і природи, адже вони потужно фільтрували воду водосховища, що було по суті стічною ямою для всього, що тече Дніпром, — розповідає Вадим Манюк. — Всі ці стоки фільтрувалися трильйонами молюсків. На жаль, після осушення величезні площі їх загинули, не маючи можливості рухатися. Їхні мушлі тепер лежать мільярдами, як реквієм по найбільшій жертві цієї трагедії».
На місці колишнього водосховища можна знайти цілі поклади мертвих мушель, що сягають метрової товщини. Це моторошне, але водночас важливе нагадування про ціну, яку заплатила природа за дії окупантів.
Чи зможе ця відроджена екосистема повноцінно відновитися і знову стати тим могутнім Великим Лугом, яким він був століття тому? Відповідь на це питання шукав дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті:
Читай також: