Український Ніл: після підриву Каховської ГЕС у Великому Лузі почав рости родич єгипетського папірусу

Справжня історія

Після підриву Каховської ГЕС, здійсненого російськими окупантами, українська екосистема продемонструвала неймовірну здатність до самовідновлення. 

Історична місцевість Великий Луг, яка була затоплена понад 70 років тому радянською владою, почала активно відроджуватися, повертаючи свій первозданний вигляд. На місці колишнього водосховища знову з’явилися плавні, острови, протоки та молоді ліси. Тож, що росте на дні колишнього моря?

Дно колишнього водосховища, що оголилося після підриву, стало справжнім сюрпризом для вчених. На цій території, де ще нещодавно була вода, активно відновлюється рослинний світ.

«На оголеному дні за перші два роки з’явилося понад 300 видів квіткових рослин. Серед них ми бачимо дивовижні речі. Наприклад, газон із гірчака. Ця трава характерна саме для плавнів. Або щавель морський — дуже цікавий вид», - поділився своїми спостереженнями еколог з Дніпровського національного університету, Вадим Манюк. 

Особливою знахідкою став смикавець скупчений — близький родич єгипетського папірусу. 

«Це папірус, просто він менший, ніж той, що росте на Нілі. У них свої плавні, у нас свої, але це близькі родичі, — пояснює Вадим Манюк. — Ця рослинка не так часто зустрічається в Україні, але у Великому Лузі її популяція зараз дуже активно відновлюється».

Природа показує дива. Насіння, що роками дрімало в ґрунті, моментально проросло, і вже за перший рік тут з’явилися трильйони молодих дерев. Особливо вражаюче виглядає верба, пух якої буквально застелив колишнє дно. Це свідчить про неймовірні масштаби розселення насіння, що були невидимі раніше.

Водночас еколог звертає увагу на трагічну долю фільтруючих організмів — молюсків. Підрив ГЕС став для них катастрофою. 

«Молюски — це ті організми, які відіграли найбільшу роль для нас і природи, адже вони потужно фільтрували воду водосховища, що було по суті стічною ямою для всього, що тече Дніпром, — розповідає Вадим Манюк. — Всі ці стоки фільтрувалися трильйонами молюсків. На жаль, після осушення величезні площі їх загинули, не маючи можливості рухатися. Їхні мушлі тепер лежать мільярдами, як реквієм по найбільшій жертві цієї трагедії».

На місці колишнього водосховища можна знайти цілі поклади мертвих мушель, що сягають метрової товщини. Це моторошне, але водночас важливе нагадування про ціну, яку заплатила природа за дії окупантів. 

Чи зможе ця відроджена екосистема повноцінно відновитися і знову стати тим могутнім Великим Лугом, яким він був століття тому? Відповідь на це питання шукав дослідник історії Акім Галімов у своєму проєкті: 

Читай також:

Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів. 
Коли масштабна катастрофа розгортається під боком, перша реакція тоталітарної системи — закрити всі засувки інформації. Два дні після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС радянське керівництво вдавало, що нічого не відбулося.