В архівах Швеції зберігаються дуже важливі документи з історії України, які розкривають маловідомі факти про Прутський мирний договір між Петром І та силами союзної коаліції, до якої входили: османський султан, кримський хан Девлет Ґерай, король Шведської імперії Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко.
Опинившись в оточенні й на межі життя та смерті, російський цар Петро І погодився на всі умови договору, як на карт-бланш. Зокрема, він зобов’язувався звільнити Україну від своєї армії і визнати її незалежність від Московії.
«Документ перепису Прутського мирного договору засвідчує, що цар Петро І зобов’язується звільнити Польщу від своєї армії, не проявляти зла на козаків і запорозьких козаків, не втручатися в їхні справи та справи Польщі, а також не втручатися в справи тих козаків, які співпрацюють з кримським ханом Девлет Ґераєм», - розповіла дослідниця Марина Тратнер, яка вивчає документи, які пов’язані з історії України і зберігаються в шведських архівах.
Це означало, що Петро І повинен був відмовитися від впливу на правобережну Україну, Запорізьку Січ та лівобережжя. Але, щойно російський цар вийшов з оточення, він наказав своїм міністрам повідомити іншим країнам про свою «тріумфальну перемогу» над турками.
«Це була класична пропаганда, яка називала «біле чорним» і «чорне білим». Такі маніпуляції не нові. Президент росії володимир путін продовжує традиції Петра І, приписуючи собі перемоги, яких насправді немає. «Переможно відступили» - це саме про те, що ми зараз описуємо», - каже Марина Тратнер.
Вже перебуваючи у безпеці, Петро І почав переписувати статті Прутського договору. Він п’ять разів надсилав нові умови, не виконуючи ті, на які погодився, щоб врятувати своє життя. Султана і Карл XII розлютили такі дії російського царя і вони надіслали листа своєму представнику, екстраординарному посланцю Швеції в Константинополі Томасу Функу, в якому йшлося про необхідність забезпечити негайне і повне виконання статті, що затверджувала свободу України і всіх запорожців.
«Він мав наполягати на тому, щоб ця стаття негайно ж і повністю стала чинною, щоб «вся Україна і Військо Запорозьке в повному обсязі отримали давні свободи і вольності, у власність землю своїх давніх кордонів під керівництвом теперішнього гетьмана Пилипа Орлика і щоб народ, який описаний вище, одразу ж отримав статус незалежної держави, а також більше ніколи і жодним чином не був під послухом царя чи його протекцію», - зачитала уривок з документу дослідниця Марина Тратнер.
Але Петро I відмовився віддавати Україну і почав погрожувати, що знову піде війною на Константинополь. Що було далі, дивись у відео:
Читай також: