Про останню, яка стала злочином проти людяності, варто згадати особливо. Адже вона — яскравий приклад того, як смерть однієї людини може стати приводом для масового злочину проти цілого народу.
В чому суть? У 1947 році комуністична влада Польщі наказала вигнати зі своїх домівок понад 140 000 українців. Людей, по суті, запхали у вагони для худоби та повезли на захід і північ Польщі. Багатьох з них, включно з жінками та дітьми, замість переселення очікували катування та примусова праця у справжньому концтаборі в місті Явожно, який створили комуністи.
Ця депортація, відома як «Операція Вісла», була не просто «переміщенням населення». Це була спланована, жорстока акція, яка мала на меті знищити український народ на його етнічних землях у Польщі. І хоча Польський сенат пізніше засудив цей злочин, назвавши його «ганебним», питання його юридичної оцінки досі викликає дискусії.
Після Другої світової війни Польща опинилася під тотальним контролем Радянського Союзу. У Варшаві було встановлено маріонетковий уряд.
«Так званий «Польський комітет національного визволення» сприймався самими поляками як «насаджений ззовні»», - розповів історик доктор філософських наук, політик Володимир В’ятрович.
Цей уряд був лише слухняним інструментом у руках москви, яка ненавиділа українців і прагнула знищити будь-який прояв національної самоідентичності. Потрібен був лише слушний привід для початку геноциду і цим приводом стала смерть генерала-комуніста Кароля Свірчевського.
На той момент у Польщі діяло кілька підпільних сил, що боролися проти нового комуністичного режиму. Це були залишки польської Армії Крайової (підпільного війська польського уряду в еміграції) та Українська повстанська армія (УПА). Обидва формування, хоч і ворогували між собою під час злочинів на Волині та Галичині, були головними противниками комуністичної влади.
Однак навесні 1947 року підпільна діяльність йшла вже на спад. І в цей момент стався інцидент, який став ідеальним приводом для масової розправи. 28 березня 1947 року заступник міністра оборони Польщі генерал Кароль Свірчевський потрапив у засідку одного з останніх загонів УПА на території Польщі. Його автомобіль було обстріляно, і генерал, а також ще троє польських офіцерів, загинули.
За словами історика Володимира В’ятровича, Кароль Свірчевський був комуністом «з пантеону польських комуністичних героїв»:
«Він брав участь у більшовицькій революції, а також у громадянській війні в Іспанії, і був ідейним комуністом «першої хвилі».
Загибель такого високопоставленого чиновника стала шоком для польського комуністичного режиму. Агенція «Юнайтед Пресс», яка тоді працювала у Варшаві, написала, що «вбивство, виглядає так, наче було ретельно сплановане, можливо, й підпільними керівниками, які мали точні інформації про його маршрут».
«Польські видання, які повністю контролювалися комуністами, відразу почали розкручувати тему, називаючи «бандитами» усіх українців і вимагаючи «остаточного вирішення українського питання» в Польщі», - зазначив дослідник історії Акім Галімов.
Смерть генерала Кароля Свірчевського стала лише приводом. Справжня мета полягала в знищенні української громади в Польщі, аби вона ніколи більше не могла стати джерелом опору для радянської експансії.
Більше про трагедію «Операція Вісла» - у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: