Жила так, неначе не існувало жодних гендерних умовностей: як Леся Українка боролася за права жінок?

Справжня історія

Один із її вчинків обурив навіть прогресивну матір

У часи, коли жінка не мала права голосу, на навчання в університеті, на розлучення, чи навіть на опіку над власними дітьми, Леся Українка не просто боролася за ці права, вона жила так, наче цих обмежень не існувало. Яскравий приклад цього можна знайти у її біографії за 1901 рік, коли вчинок української зірки літератури сколихнув навіть її прогресивну матір. 

«У 1898 році в Ялті Леся познайомилася з молодим білорусом, який лікувався від хвороби легень, Сергієм Мержинським. Це був красивий, розумний та ерудований чоловік, випускник Київського університету. Між молодими людьми зав'язалася дружба та симпатія. Сергій часто приїздив в гості», - розповів дослідник історії Акім Галімов.

Одного дня Леся отримала листа від нього, де він писав, що йому зовсім зле. Не роздумуючи, молода українська поетеса зібрала речі і поїхала до Мінська доглядати коханого. 

«Мати влаштувала скандал. Навіть для неї рішення доньки було занадто. Як це – незаміжня дівчина буде жити під одним дахом з чоловіком? Та це ж просто знищить її репутацію! Але Леся не послухала матір і все одно поїхала до чоловіка, якого кохала», - зазначив Акім Галімов. 

Зрештою, дівчина провела біля ліжка Мержинського кілька місяців, і він помер на її руках. Після цих драматичних подій, весною 1901 року, Леся Українка поїхала в гості до своєї подруги Ольги Кобилянської. Цікаво, що саме після цієї подорожі на Буковину деякі письменники та історики почали припускати про лесбійські стосунки цих двох жінок. 

Що дало їм підстави так вважати, дивись у проєкті Акіма Галімова просто зараз:

Читай також:

11052026
Загалом тиждень із 11 по 17 травня вимагатиме від усіх знаків зодіаку раціонального підходу до ресурсів та максимальної уваги до деталей у документах.
Коли пандемія поставила культурне життя на паузу, більшість театрів просто архівували записи старих вистав. Але для тих, хто звик до експериментів, зачинені двері залів стали поштовхом до створення абсолютно нового формату. 
10052026
Ми звикли до класичного знімка 1968 року, де наша планета велично сходить над місячним горизонтом. 
Радянське керівництво майже три доби тримало країну в інформаційному вакуумі. Офіційні повідомлення мовчали, а міста й села обростали чутками. 
09052026
Уявіть звичайний робочий день на будівництві в китайському Чунціні: екскаватори, шум, бетон. І раптом з-під землі з’являється щось, що більше нагадує опору мосту, ніж живу істоту. 
Класичне уявлення про театр зазвичай обмежується оксамитовими кріслами, важкою завісою та тишею в залі. Проте сьогодні це мистецтво дедалі частіше виходить за межі архітектурних стандартів.