Але в цій епічній картині бракує одного пазла: чому на полі бою не було Сумського полку? Коли Іван Виговський збирав сили, щоб вибити окупантів, сумчани залишилися вдома. Це не історія про боягузтво, а про те, як будувалася Україна на «дикому полі» і чому тогочасна геополітика була набагато складнішою за просте «свої проти чужих».
За словами історика Євгена Мурзи (відомого за проектом «Комік плюс історик») Сумський полк тоді — це не просто військова одиниця, а така собі маленька квазідержава зі своїм суверенітетом:
«Сумський полк мав певну суверенність на своїй території. Так, вона була обмежена московським царством, але певний суверенітет тут зберігався. Для козаків, які осіли на Сумщині, ця земля була вистражданим домом. Вони прийшли сюди не для того, щоб стати «підданими» у сучасному російському розумінні. Вони прийшли як вільні люди, русини, козаки, які розбудовували територію за своїми правилами».
Тодішній полковник Герасим Кондратьєв і його люди дивилися на світ прагматично. Виговський пропонував Гадяцьку угоду — повернення під крило Речі Посполитої. Але для сумчан, які тільки-но втекли від польського гніту і вибудували власну автономію, це виглядало як квиток у минуле.
«Їм, в принципі, жилося непогано в умовах того часу. А Виговський їм пропонував, напевно, втратити все, що вони тільки-но отримали. Чи можна називати їх зрадниками? Думаю, ні», - додав про важливий побутовий акцент дослідник історії Акім Галімов.
В категоріях 17 століття поняття «державної зради» у нашому розумінні просто не існувало. Був інтерес громади, віра та право на землю. Сумські козаки вважали себе частиною українського світу («духовна земля — Малая Русь»), але не хотіли ставати розмінною монетою у великій грі гетьмана з поляками та москвою.
«Не можна говорити про зрадництво. Ми не можемо застосовувати сучасні терміни до подій трьохсотлітньої давнини», — підкреслив Євген Мурза.
Вони залишилися на Слобожанщині, щоб тримати фронт там. Вони будували міста, оборонялися від татар і зберігали український уклад життя. Це був вибір на користь стабільності власного дому.
Більше про історії Сум – у проєкті дослідника історії Акіма Галімова:
Читай також: